Брязкальця недоторканності

До соціальних ініціатив та закону про підвищення статусу російської мови влада на шляху до виборів додала ще одну «рекламну фішку» — скасування депутатської недоторканності. Ця гра на питанні нерівноправності нардепів із «простими смертними» спливає на поверхню в ході кожної парламентської виборчої кампанії — зрештою, як і болюче питання другої державної мови. Позбавити народних обранців привілеїв закликали ще в 1990–х роках, потім зняти імунітет членів ВР перед законом збирався Віктор Ющенко. У 2007 році «Наша Україна — Народна самооборона» йшла на вибори, використовуючи білборди відповідного змісту. Але за п’ять років народні обранці так і не стали «доторканними».

Багато хто й цього року балотуватиметься в депутати насамперед саме заради імунітету від закону, настраханий загрозою повторити долю Тимошенко й Луценка. Скажімо, Володимир Литвин перебуває під тягарем обвинувачень у справі про вбивство Гонгадзе, екс–мер Києва Черновецький хотів би убезпечитися після активного визискування столиці. Та й той же Рінат Ахметов навіщось регулярно здобуває депутатський мандат, хоча приходить під «купол» Верховної Ради раз на кілька років — на самому початку каденції, щоб цей мандат отримати на руки.

«Американські політтехнологи свого часу говорили Ющенку, що його врятує, якщо він буде день і ніч говорити про недоторканність, — згадує БЮТівець Микола Томенко. — Таке враження, що тепер «регіонали» вирішили використовувати напрацювання Ющенка, які йому не допомогли».

Щоб скасувати імунітет нардепів, потрібно змінити Конституцію. Це не так просто. «Навіть якщо 5 липня законопроект буде проголосований і направлений до Конституційного Суду, то до виборів ухвалити остаточне рішення у вигляді закону, під яким буде підпис Президента, — неможливо», — заявив днями Голова ВР Литвин. За його словами, на останній для цього парламенту сесії зміни до Конституції приймати не можна.

Проте «регіонали» стверджують, що нинішній законопроект подавався на експертизу в КС ще в 2010 року, а значить, 5 липня його схвалять попередньо, а на останній сесії — в цілому.

«Нинішня ініціатива «регіоналів» — це передвиборче «брязкальце», — говорить у коментарі «УМ» БЮТівець Андрій Павловський. — Виборцю кидають це «намисто», як колись аборигенам кидали скляне намисто в обмін на золото. Так і з цією недоторканністю. Як перед кожними виборами, «регіонали» в першому читанні голосують «за», а після виборів успішно про цю тему забувають. Це чергове обдурювання виборців».

Не надто зацікавлена в ухваленні піарного закону й опозиція. Опозиціонери побоюються, що реалізація недоторканності може вичистити Верховну Раду від супротивників влади.

«Можна ухвалити такий закон і пересадити всю опозицію за ґрати, — зауважує пан Павловський. — Коли особа виступає з політичними заявами, робить політично вмотивовані дії, а потім її садять — це одне. Особа повинна мати право на політичну діяльність і бути в цьому сенсі недоторканною. Щоб вона мала право критикувати владу, зокрема, за корупцію, інші злочини перед народом. Інша справа, якщо йдеться про вбивство або зґвалтування. Тоді вже не можна говорити про депутатську недоторканність».

Разом із викривальною риторикою опозиція пропонує скасувати недоторканність для всіх, хто її має, починаючи з Президента і членів уряду, Прем’єра, прокурорів та суддів. Так само, слід зазначити, казала колись і Партія регіонів, коли влада була в «помаранчевих».

Позавчора погоджувальна рада ВР прийняла рішення винести альтернативний законопроект опозиції на голосування. Якщо голосів вистачить, його відправлять до Конституційного Суду.

Утім, цей законопроект навряд чи пройде: «Є рішення Конституційного Суду, який заборонив зменшувати імунітет глави держави, — нагадує про вердикт КС дворічної давності «регіонал» Вадим Колесніченко. — За процедурою, можна ухвалити закон про імпічмент, а потім діяти за Конституцією».

Коментуючи, чи можливе зняття недоторканності, приміром, із суддів, Колесніченко каже, що існує зобов’язання України перед Радою Європи, яке унеможливлює такі кроки.

«Українці більше не реагують на обіцянки влади скасувати недоторканність, — каже в коментарі «УМ» політолог Вадим Карасьов. — За нинішніх умов, коли влада має авторитарні амбіції, цей закон, швидше за все, прийнятий не буде. Багато депутатів, навіть провладних, не кажучи вже про «тушок», не хочуть бути жертвами вибіркового правосуддя. Зберегти імунітет свого бізнесу і взагалі мати імунітет перед законом в умовах неправової держави — мета багатьох депутатів. У наших умовах важко відрізнити, де переслідування законне, а де — ні. Ці питання дуже важко вирішити, поки в країні не утверджено верховенство права».