Доточити земельки в міждержавних масштабах

Нещодавно широкій громадськості стало відомо про те, що Росія намиває частину узбережжя в Сочі, де планує розбудовувати інфраструктуру для Олімпійських ігор. Спочатку тонни піску, необхідні для «доточування» берега, брали з дна моря біля російського курортного містечка Анапа. Екологи, представники рибного господарства та туристичного сектору збунтувалися проти цього, вказали на мільярди прогнозованих збитків, після чого необхідний пісок російська сторона почала закуповувати в української фірми «Суеста».

Як дослідили журналісти ТСН, фірма видобуває пісок на західному узбережжі Криму неподалік від мису Фіолент. Видобуток триває вже майже півроку. Двічі на день кораблі звозять пісок до причалу № 237 в Камишовій бухті під Севастополем. Пісок очищують і вивозять вантажівками на будівництво російського олімпійського містечка. Поки невідомо, скільки піску вже було вивезено, але, за даними журналістського розслідування, з­під західного берега Криму планують вивезти ще 10 мільйонів тонн. За інформацією іншого джерела — кримської газети «Аргументы недели», фірма має дозвіл на те, щоб повністю вибрати піщану косу, приблизна вага якої становить 2,8 мільйона тонн. За даними еколога Миколи Подоляка, компанiя «Суеста» отримала дозвiл на розробку 20,5 тисячi га морської акваторiї Криму. «Вiд мису Товстий i до Євпаторiї — ця територiя у них у резервi для видобутку пiску», — розповiв активiст пiд час прес­конференцiї в iнформацiйному центрi «Севастополь».

На думку директора одеського філіалу Інституту біології південних морів, доктора біологічних наук Бориса Олександрова, така діяльність є вкрай небезпечна. «Так, нам відомо, що там відбувається, — розповів професор у коментарі «УМ». — Ковшами разом iз піском вигрібають організми, які підтримують екосистему, регулюють процеси самоочищення води. Флора і фауна узбережжя знищується і через замулення води. Можна точно підрахувати, яких збитків зазнає рибна промисловість, це мільйони доларів. Я вже не кажу про те, що псується якість водного середовища, що обов’язково позначиться на туристичній галузі». На запитання, чи може підкопування спричинити обвал берега, Борис Георгійович відповів: «Котлован буде притягувати пісок з інших місць, тож можуть виникати неконтрольовані обвали. В якому місці є така небезпека, мають визначити спеціалісти після досліджень рельєфу котловану та підводних ґрунтів. Але ця небезпека існує. Хочу підкреслити, що на видобуток піску з дна моря необхідно багато дозволів та постійний контроль екологічних організацій».

Дозвіл на «вигрібання» піску дали на найвищому рівні — заступника міністра екології Дмитра Мормулю, вочевидь привабила комерційна успішність справи. І це не дивно, адже він дозволив приватній компанії видобувати в заповідних зонах пісок за ціною по 34 копійки за тонну, у той час як російським сусідам його продають від 150 гривень.

Днями представники екологічних організацій та громадськості мітингували перед Севастопольською міською адміністрацією. Вони вимагали зупинити промисловий видобуток піску в районі мису Фіолент, провести перевірку діяльності 237­го причалу в Камишовій бухті та розглянути проблему на апаратній нараді разом iз правоохоронними органами та представниками екологічних громадських організацій. «Україна ратифікувала міжнародну конвенцію про охорону Чорного моря. На цих територіях така діяльність категорично заборонена», — підкреслив громадський екологічний інспектор Микола Подоляко.

До протестувальників вийшов перший заступник голови Севастопольської міської адміністрації Сергій Савенков. Він повідомив, що всі документи по Фіоленту вже передано до міської прокуратури, яка проводить перевірку. «Ми робимо все, що можемо, але не маємо права зупинити видобуток піску, бо це повноваження центральної влади», — цитує Савенкова кримська газета «Аргументы недели». Проте, як повiдомила голова Ради громадських екологiчних органiзацiй Севастополя Маргарита Литвиненко, дозвiл на видобуток пiску також пiдписала Інспекцiя державного архiтектурно­будiвельного контролю в Автономнiй Республiцi Крим, що у Сiмферополi. «Наскiльки менi вiдомо, iнспекцiя має право видавати лiцензiї на будiвництво наземних архiтектурних споруд», — додала вона.

Нагадаємо, крім туристичної привабливості, мис Фіолент має надзвичайно велику історичну цінність. Кажуть, саме тут уперше ступив на кримську землю апостол Андрій Первозванний. На мисі, за давньогрецькими переказами, знаходився Храм Діви (Артеміди), жрицею в якому була Іфігенія (героїня троянського циклу). Фіолент також називали мисом Святого Георгія, бо, за переказами, святий з’явився потерпілим від бурі грецьким морякам на скелі Святого Явління біля мису. Моряки, які вижили у 891 році заснували тут один iз найстаріших у світі скельний Свято­Георгіївський монастир.