Перші після «Арабської весни» президентські вибори в Єгипті добігли кінця, але політична ситуація в країні залишається невизначеною. Офіційні результати єгипетський центрвиборчком обіцяє оприлюднити післязавтра, проте прихильники одного з кандидатів святкували перемогу вже вчора. Згідно з даними передвиборчого штабу кандидата від ісламістського руху «Брати–мусульмани» Мохаммеда Мурсі, у другому турі виборів, який завершився минулої неділі, саме він здобув більше половини голосів — понад 52%. Такі підрахунки «мурсісти» зробили на основі копій офіційних протоколів з дільничних виборчих комісій, які видають на руки спостерігачам від кожного кандидата. На сайті лідера «Братів» уже вчора з’явився напис «Мохаммед Мурсі — перший обраний президент Єгипту!», а його виборці тисячами виходили на вулиці міст і сіл iз портретами свого обранця й переможними гаслами.
Штаб опонента Мурсі — Ахмеда Шафіка, останнього прем’єр–міністра часів поваленого революцією президента Єгипту Хосні Мубарака, — вчора у відповідь на переможні реляції опонентів переважно відмовчувався. В окремих коментарях соратники Шафіка радили «не поспішати поперед батька в пекло» й зачекати офіційних результатів.
А тим часом за п’ять хвилин президент (до речі, перший в історії сучасного Єгипту без військового минулого) заспокоює опонентів і передусім єгипетських християн–коптів, які підтримували Шафіка, побоюючись приходу до влади радикальних ісламістів. «Ті, хто сказав мені «так», і хто сказав «ні», — всі вони діти Єгипту, а тому — мої родичі», — наголосив Мурсі. І спробував дещо заспокоїти іноземних туристів: мовляв, після його приходу до влади курортниць не змушуватимуть носити хіджаб (хустку, що повністю закриває волосся), та й для єгипетських жінок ця норма не буде обов’язковою.
Іще кілька днів тому перемога на президентських виборах лідера «Братів–мусульман» означала б беззаперечне панування ісламістів у всіх гілках єгипетської влади. Проте минулого четверга Вищий конституційний суд Єгипту оголосив, що перші демократичні парламентські вибори, які відбулися півроку тому, не відповідали законодавству, і близько третини мандатів «отримані незаконно». А отже, парламент, у якому конституційна більшість належала ісламістам, буде розпущено.
Відтак, попри народні протести проти такого рішення, законодавча влада знову перейшла до Вищої ради збройних сил. Громадянські активісти, яким і доти не подобалося «засилля» військових, назвали рішення Конституційного суду, склад якого було призначено ще за Мубарака, «контрреволюційним переворотом».
Правова колізія полягає ще й у тому, що новообраному президентові, хоч би хто ним став, не має перед ким скласти присягу на вірність народові, адже парламенту де–факто вже немає. Учора голова Вищої комісії з виборів президента Єгипту Фарук Султан запропонував ухвалити нову Конституційну декларацію, в якій законодавчо визначити орган влади, який прийме присягу нового глави держави до обрання нового парламенту.