Шанс на життя

В усьому світі вчора відзначали День донора крові — 14 червня для цього «професійного» свята було обрано тому, що саме цього дня 1868 року австрійський лікар Карл Ландштейнер відкрив групи крові людини. В Україні донорської крові не вистачає — на кожну людину з 12 потрібних мілілітрів є тільки 8. Вирішити цю проблему покликаний новий соціальний проект, який учора презентували в Києві.

За словами керівника Фонду допомоги онкохворим дітям «Краб» Лариси Лавринюк, на здачі крові люди прагнуть передусім заробити, а найчастішими гостями донорських центрів є представники неблагонадійної верстви населення. Тоді як у багатьох країнах серед молоді ведеться пропаганда участі у врятуванні чужого життя. У нас також має бути державна програма з донорської пропаганди, наголошує пані Лариса.

Голова Шевченківської районної організації «Червоного хреста України» Наталія Пономарьова розповідає, що торік серед студентів таку просвітницьку роботу проводили, і результати виявилися блискучими: при 70 потрібних на день донорів до центрів прийому приходило понад 150 осіб. Стати донором може кожен, за умови дотримання певних умов: «Це мають бути особи 18—60 років будь–якої статі чи професії, здорові і з наявністю паспорта. Після перевірки аналізів та огляду лікаря близько 20% охочих відпадає», — каже пані Наталя.

Того, хто здасть кров близько ста разів, нагоро­джують медаллю «Заслужений донор України». За новим законом, таким людям передбачена 20–відсоткова надбавка до пенсії.

Є в донорстві і ложка дьогтю. Система перевірки крові правильна лише на 50 відсотків, тож разом із кров’ю людина може заразитися гепатитом, ВІЛ та іншими захворюваннями. Це вже провина держави —відсутність єдиного центру правильного тестування крові. «Без комп’ютеризованої служби крові неможлива її реорганізація. Між станціями має бути встановлений комп’ютеризований зв’язок, адже часто трапляється, що на одній станції потребують ту кров, яку на іншій станції списують через закінчення терміну експлуатації. А вона ж могла врятувати чиєсь життя», — каже Лариса Миколаївна.

Іван Шидловський, лікар–невропатолог, додає: «Здаючи 1–2 рази на рік 400 мілілітрів крові, організм донора тренується, адаптується до можливої в майбутньому втрати крові. При цьому швидше запускається відновлення клітин. Це також і профілактика серцево–судинних захворювань. З роками в організмі людини накопичується багато заліза, і при постійній здачі крові його рівень зменшується. Надлишок заліза часто є поштовхом до розвитку онкохвороби».

На здачу крові треба виділити два дні (донором можна стати, спершу отримавши результати аналізів). Перед тим обов’язково треба поснідати, не вживати два дні алкоголю. Має пройти десять днів після видалення зуба, місяць після грипу, рік після татуювання і вагітності. Погано й те, що ті, хто хоче стати донором, часто не можуть цього зробити через те, що Центр здачі крові працює тільки по буднях у першій половині дня — коли люди зазвичай на роботі.

ДО РЕЧІ

У 86% людей резус крові позитивний і лише у 14% — негативний, тож «мінусова» кров цінніша.