П'ятдесят років тому, в ніч на 26 червня, після 42 днів непокори було зламано опір політв'язнів у таборі особливого режиму Кінгір, що у Казахстані. Щоб придушити повстання, влада вперше змушена була застосувати проти ув'язнених танки. Скільки повстанців загинуло під гусеницями знаменитих «тридцятьчетвірок», а скільки було покалічено — достеменно й досі не відомо. Офіційну статистику ніхто не оприлюднював, а ті, хто знав, зберігали її за сімома замками. У докладній записці керівників ГУЛАГу міністрові внутрішніх справ СРСР генерал-полковнику Круглову зазначається: «После окончания операции было поднято 37 трупов, доставлено в госпиталь раненых и заключенных 61, из которых 9 человек умерло, 54 заключенных получили телесные повреждения и ушибы без госпитализации. Получили телесные повреждения и ушибы 40 солдат и офицеров».
Живі свідки, які були в Кінгірі, стверджують: це неправда. Жертв було набагато більше...