Кучму — «на килим»

      Леонідові Кучмі не позаздриш — Президентові України вкотре доведеться «віддуватися» перед лідерами країн, які входять до найпотужнішого військового блоку планети, за проблеми з демократією, економічні та політичні «ляпи» керівництва України, «справу Гонгадзе» тощо. Перед самітом НАТО, який пройде 28—29 червня у Стамбулі, генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Яап де Хооп Схеффер уже послав Кучмі «сигнал», нагадавши в ефірі «Німецької хвилі» про те, що «Україна не лише повинна приділяти увагу реформі Збройних сил, а й дбати за демократичні цінності». При цьому пан Яап наголосив, що хоча для НАТО наша держава й має велике значення, та якщо Київ бажає поглибити інтеграцію з євроатлантичними структурами, це слід робити з дотриманням демократичних норм. «Ми всі знаємо, що це значить: жодних переслідувань мас-медіа, проведення вільних і справедливих виборів, верховенство права і свободи слова», — наголосив пан Схеффер.

      Але якщо генсека НАТО на такі повчання надихнула військова реформа в Україні і про демократичні цінності він згадав просто через те, що говорити про Україну й не покритикувати наш стан свободи слова важко, то президент неурядової американської організації «Комітет США з питань НАТО» Брюс Джексон однозначно заявив: усі серйозні питання — чи то  вступу України до НАТО, чи то якихось інших «більш ніж дружніх» відносин із блоком — розглядатимуться вже тільки після проведення президентських виборів в Україні. За словами містера Джексона, західні лідери «розчаровані діями української влади протягом останнього року, від часу засідання комісії Україна—НАТО у Вашингтоні». На його думку, відносини України і НАТО переживають період безперспективного літа». «Україна залишається дуже непевною державою, яка дивиться на досвід європейських демократій і не знає, що робити. Вона також дивиться на російську авторитарну модель Путіна, яка видається українській владі дуже привабливою. Вони підписали договір про спільний економічний простір із Росією, Казахстаном та Білоруссю. Тому можна сказати, що Україна повертається до багатовекторної політики — з однією ногою в Європі, а іншою в Росії, — вважає Джексон. — Така фальсифікація виборів, яка сталася в Мукачеві, є винятком із європейських правил, такого в Європі в 2004 році не відбувається. Такий приватизаційний аукціон, який щойно відбувся у Києві, був можливий у Росії зразка 1992 року, але неприйнятний для України у 2004 році. Отже, є відчуття розчарування, відчуття, що Україна змарнувала цінний історичний час. Отже, Україна продовжує відставати», — констатував президент «Комітету США з питань НАТО».  А щоб усілякі Кучми, бува, не зраділи з того, що їх запросили на саміт попри всі вищезгадані претензії, Джексон наголосив, що зустріч Президента України з главами держав-членів НАТО не повинна тлумачитися в Києві як санкція на недемократичні чи кримінальні дії української влади. Джексон запевнив Кучму, що під час перебування у Стамбулі Л.Д. почує чимало неприємної для себе інформації.

      Єдине, що може потішити українського Президента, — це англійський алфавіт. На минулому саміті у Празі, нагадаємо, організаторам довелося розсадити глав держав за французькою абеткою, аби Кучма не опинився поруч із Джорджем Бушем. Цього разу до таких хитрощів вдаватися не доведеться, оскільки з президентом США у Леоніда Даниловича після участі України у військовій операції «смугасто-зірчастих» в Іраку стосунки вельми навіть непогані. Більше того, як припустив учора на прес-конференції заступник голови АП Василь Базів, Кучма з Бушем можуть навіть провести в рамках форуму якусь офіційну зустріч. Щоправда, у плані гарантових зустрічей рандеву з Джорджем Джорджевичем не передбачене, але чому б, мовляв, і не зустрітися? Тим паче що у вівторок американський президент візьме участь у  роботі комісії «Україна—НАТО». А можливо, двоє президентів десь у кулуарах за чашечкою кави навіть поточать ляси про своє екс-президентське майбутнє. Адже і для Кучми, і, не виключено, для Буша-молодшого цей саміт може стати останнім — восени в обох країнах пройдуть президентські вибори, і наступного разу на форум НАТО від України та США можуть приїхати вже зовсім інші перші особи. Від Америки — президент-демократ, а від України... Будемо сподіватися, що теж.

ДО РЕЧІ

      За даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Центром «Соціальний моніторинг» з 11 по 16 травня цього року (участь в опитуванні взяли 2038 респондентів віком від 18 років, похибка становить 1,33 — 2,21 відсотка), більшість населення вважає, що Україні не варто входити до НАТО. Таку думку висловили 49 відсотків опитаних, тоді як за вступ до Північноатлантичного Альянсу виступають лише 27 відсотків. Як відзначають соціологи, кількість прихильників НАТО в Україні зменшується з кожним роком: скажімо, у 2002-му ідею членства України в блоці підтримували 32 відсотки громадян, а в грудні 2003 року — вже 31%.

      Головною причиною, яка найбільше заважає Україні стати членом НАТО, 35 відсотків опитаних вважають недостатній економічний розвиток України, 22 відсотки — низький рівень життя населення і стільки ж, тобто 22% — недостатню підготовленість Збройних сил.