Барвистий шлях до дефолту?

Світ не вірить у фінансове майбутнє нашої дер­жави. Чергову нотку сумнівів днями оприлюднив сайт «Бізнес інсайдер», який уклав перелік країн із найвищою вірогідністю дефолту. Експерти провели дослідження у 59 країнах і порахували, скільки коштуватиме застрахувати 10 тисяч доларів суверенного боргу на рік. В економіці є позначення цьому — так званий показник CDS: страхування відповідальності за неповернення кредитних коштів.

Перше місце у цьому антирейтингу залишила за собою проблемна Греція: застрахувати цю суму коштуватиме 7 тис. доларів. Друге — Аргентина (1,2 тис. доларів), третє — Кіпр (906 доларів). «Почесне» ж четверте місце посіла Україна (884 долари). За нашою державою йдуть Португалія, Венесуела, Єгипет, Ірландія, Угорщина, Хорватія, Іспанія, Італія, Ліван, Румунія, Дубай, Бахрейн, В’єтнам, Болгарія, Литва й навіть буревісник світової економічної кризи Ісландія. В усіх них iмовірність дефолту є нижчою, ніж у нашій дер­жаві, яка, за твердженням влади, стрімко виходить iз руїн.

«З одного боку, економічні показники у нашій державі вписуються у нормативи Євросоюзу, скажімо, у Маастріхтські критерії, — каже «УМ» експерт школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов. — Скажімо, співвідношення держборгу до ВВП держави за цим документом має становити щонайбільше 60%. У нас — близько 40%». До речі, саме цим критерієм послуговується українська влада, яка твердить, що жодних проблем iз державними коштами в Україні не існує. Чергову таку заяву нещодавно зробив віце–прем’єр Сергій Тігіпко: «Не буде ні дефолту, ні девальвації. Я у цьому цілковито переконаний, тому що не існує жодних економічних моментів, які змогли би призвести до подібних наслідків».

Утiм якщо глянути уважніше, то моменти таки є. Скажімо, Маастріхтські критерії визначають також максимальний дефіцит бюджету та інфляцію, які у нас є вищими за «євросоюзівсько допустимі». Але головнішою тут є динаміка: той факт, що економічні показники не покращуються, а зовсім навіть навпаки. «Ще в 2007—2008 роках співвідношення держборгу до ВВП було у межах 15%. Але потім ця цифра почала різко зростати, — продовжує Кисельов. — Насамперед через процес рефінансування та рекапіталізації банків, який, до речі, не розв’язав глобальну проблему наших фінустанов. Таким шляхом — перекласти на державні плечі проблеми банкірів — пішла не тільки Україна, а й інші країни ЄС. Та у нас до цієї проблеми додалися інші». Йдеться насамперед про зіпсовані стосунки з МВФ, який аж ніяк не додає нам привабливості в очах зарубіжного бізнесу. А також той факт, що керівництво держави зважилося на величезні соціальні витрати перед виборами при тому, що держборг зростає, а на зовнішніх ринках продовжує домінувати нестабільність.

«Негативу додало і проведення Євро–2012, на яке були витрачені величезні державні кошти. До речі, невелика паралель: проблеми у Греції загострилися саме після проведення Олімпійських ігор», — каже Кисельов. Аналітики вважають: нинішній рік стане величезним фактором ризику в економічній площині через збіг кількох визначальних факторів — зменшення доходів держ­бюджету через економічну кризу в Єврозоні, погіршення макроекономічних показників у 2012 році (зменшення врожаю, зупинка промисловості тощо), передвиборчий популізм у вигляді соціальних надбавок, великі затрати на футбольний чемпіонат, замороження стосунків з МВФ, розірвання стосунків iз Європою та непрості відносини з Росією.

ДИЛЕМА

Україна — фінансова піраміда?

На запитання про ймовірність дефолту України най­ближчим часом незалежні експерти відповідають по–різному. «Сьогодні все залежить від можливості перекредитувати свої зовнішні борги: тобто, будуть давати Україні гроші в борг чи ні. Адже наша держава не може обслуговувати свої зовнішні борги за рахунок існуючих доходів, — каже фінансовий експерт Віктор Суслов. — Щоб виконувати свої зобов’язання, ми змушені знову позичати. Відповідно, країна будує таку боргову фінансову піраміду». За його словами, така політика уряду безперспективна і ймовірність дефолту залишатиметься, поки не будуть проведені радикальні економічні реформи.

«Я не думаю, що у нинішньому році ми станемо свідками дефолту, — не пого­джується з ним Сергій Кисельов. — Утім уже до нового року, ймовірно, знизиться курс національної валюти та зросте інфляція». «Такі наслідки — явище цілком природне, адже країна має від’ємне сальдо торговельного та платіжного балансів. А це означає девальвацію валюти», — підсумовує Суслов.