Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
До Євро–2012 ціни на вхідні квитки підняли Музей національної архітектури і побуту «Пирігов», Києво–Печерський заповідник та Софія Київська. Про це повідомило громадське об’єднання «Столичні ініціативи». У Лаврі «УМ» підтвердили, що вартість вхідного квитка зросла, проте підкреслили, що це не пов’язано з футбольним чемпіонатом та напливом іноземних гостей. «Ціни підняли з 1 травня через об’єктивні причини, тож знижувати їх ми не будемо», — розповіли у прес–службі заповідника. Отже, відтепер вхід у Києво–Печерську лавру коштує 50 грн. iз дорослого та 25 — з дитини. За цю суму відвідувачі зможуть зайти в церкви та прогулятися старовинною лаврською бруківкою на дійсно красивих дніпровських схилах. Вхід до верхньої та нижньої печер, а також у музеї — за додаткову плату.
У Пироговi та Софії Київській ціни підняли на 10 грн. Тепер єдиний квиток на всі виставки та у сам собор Святої Софії обійдеться охочому в 53 гривні. А вхід на територію Музею архітектури та побуту коштує 30 грн. iз дорослого, 15 — студентський та 5 — дитячий. Вочевидь, скансен розраховує на те, що сюди завітають іноземні гості Євро: спеціально для них влаштовано краєзнавчий фестиваль Switch on Ukraine in One Day, що приблизно перекладається як «Дізнатися більше про Україну за день».
У інших столичних музеях ціни на квитки не змінилися. Так, відвідати Музей води коштує 25 грн. з дорослого та 20 — з дитини; Музей природи (Національний науково–природничий музей) — 28 з дорослого, 15 — з дитини, а діти до 6 років проходять безкоштовно. У Музеї води є можливість послухати екскурсію англійською мовою, а в Музеї природи лише планують встановити англомовні аудіогіди.
Поки не змінилися ціни й у художніх галереях: у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Музеї російського мистецтва та Національному художньому «дорослий» квиток коштує 30 грн.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>