Це один iз чотирьох постів християнської церкви. Щороку «петрівка» має різну тривалість, залежно від дати Великодня і свят пасхального циклу. Адже розпочинається рівно через тиждень після Трійці. Встановили його в пам’ять апостолів Петра і Павла, і завершується він у день цих святих — 12 липня. Цим постом, що спершу був присвячений П’ятидесятниці, церква закликає вірних готувати свої душі до всесвітньої проповіді Євангелія — за прикладом апостолів. Найбільш тривалий Петрів піст — шість тижнів, а найкоротший — вісім днів.
Петрівський піст не такий суворий, як Великий і Успенський: за монастирським статутом, ченцям дозволяється споживати рибу доволі часто: по вівторках, четвергах, суботах, неділях, а також у день пам’яті Різдва святого Івана Хрестителя (7 липня) і в дні храмових престольних свят. Поза монастирями меню менш стримане — виключаються лише м’ясо, яйця і молочні продукти.
У народному календарі це час найкоротших ночей і найдовших днів, коли дівчата при денному світлі можуть довго вишивати і ткати, білити полотно. В українському фольклорі є цикл петрівчаних пісень, у них ідеться про недоспані дівчатами ночі:
Ой малая нічкапетрівочка.
Та не виспалася наша дівочка.
Цілу ніч не спала, біль сукала
та до тої білі говорила:
«Ой ти ж біле, біле тонесенька.
А коли ж ти будеш білесенька?»...