Знущання над українцями в останнi днi досягло небачених меж. Не встиг Європарламент укотре вказати нашiй владi, як правляча верхiвка взялася за «тлумачення» т. зв. мовного питання, яке, до речi, в Українi не iснує. Тут же пани азарови, грищенки, кожари та iншi помчали до бiлокам’яної лизати лаптi кремлiвським можновладцям. Так звана євроiнтеграцiя з боку нашої влади є не чим iншим, як спробою виторгувати в Москви деякi блага (не для народу) для себе.
Усупереч Конституцiї п. Цибенко з трибуни Верховної Ради говорить (аж шипить), що вони (тобто комунiсти з «регiоналами») введуть в Українi росiйську мову як другу (читай першу) державну. Виступаючи у Верховнiй Радi на захист росiйської, п. Болдирєв навiв приклад, що навiть Мазепа у своїх листуваннях iменував себе руським князем. І це правда! Але вiн не iменував себе росiйським князем чи малоросiйським, бо, до речi, в той час Росiї як такої й на свiтi не було — була Московiя.
Навiть щодо знання iсторiї в Партiї регiонiв повне невiгластво.
Нещодавно п. Азаров сказав, що деякi захiднi полiтики «позорять» Україну в питаннi про Євро–2012. І це говорить людина, яка i в зовнiшнiй, i у внутрiшнiй полiтицi не може жодного слова сказати нормально українською (та й росiйською також). А п. Чечетов (такий собi флюгер ПР у Верховнiй Радi) спротив опозицiї назвав «ударом у спину» якомусь переговорному процесу з Росiєю (очевидно, схожою на Харкiвськi угоди). І жодного голосу «регiонали» не дали в питаннi претензiй України до ощадбанку Росiї. Це вже, мабуть, удар у спину всьому українському народу.
У Верховнiй Радi наводили приклади, що в Одеськiй областi є райони, де живуть болгари, румуни, угорцi тощо, але вони дуже добре розумiють (i спiлкуються) росiйською мовою. І нi слова про те, що їх усiх (i українцiв у тому числi) бiльш як 350 рокiв русифiкували i за «незнання» росiйської жорстоко карали...
А скiльки галасу з приводу iнiцiатив Президента про збiльшення пенсiй на 100 гривень. І нi слова про його iнiцiативу забрати пiльги у пенсiонерiв. Для прикладу скажу: в моєї дружини забрали «завдяки» тiй iнiцiативi 1500 гривень, а дали (з цiєї iнiцiативи) 100. А є пiльговики, в яких забрали значно бiльшi суми...
Як пiдсумок, хотiлося б нагадати народу України, що обiймами Росiї ще жоден народ «ощасливлений» не був i не буде нiколи. Сучасна Росiя мрiє про вiдновлення iмперiї, i найласiший «шматочок» тут — Україна.
А. ДЯК
Бiла Церква,
Київська область