Страйк по–італійськи не спрацював

Такого в Росії не було з часів Бориса Єльцина — позавчора Державна Дума засідала аж до пізнього вечора, розглядаючи один–єдиний законопроект. Не маючи можливості завадити «єдросівській» більшості протягнути жорсткі правила проведення мітингів, фракції «Справедливої Росії» та КПРФ, які позиціонують себе як опозиція, вирішили принаймні якомога надовше відтягнути його ухвалення. В ідеалі — до 12 червня, на яке призначено черговий опозиційний «Марш мільйонів». Для цього «справороси» з комуністами організували «італійський страйк» — засипали правлячу більшість поправками до скандального закону. Як абсурдних (скажімо, пропозиція вираховувати суму штрафу за середньоринковою вартістю поліцейської каски), так і цілком конструктивних — скажімо, звільнити від штрафів ветеранів війни. До слова, цю поправку, як і всі решту, «Єдина Росія» відхилила. Але не розглянути, згідно з регламентом, не мала права.

З огляду на кількість внесених ними поправок, парламентська меншість розраховувала затягнути розгляд закону в другому читанні принаймні на два дні. Але «більшовики», як повідомляє Newsru.com, виявили небачену спритність, примудрившись відхиляти пропозиції опозиції за 15, а то й 10 секунд замість відведених регламентом від хвилини до трьох.

Обурені фракції меншості намагалися вказати «єдиноросам» на відсутність кворуму, адже в залі було значно менше людей, ніж потрібно для голосування, проте спікер Сергій Наришкін «заспокоїв»: мовляв, у присутніх делегатів вистачає довіреностей для голосування від колег.

Завдяки такій оперативності скандальний закон ухвалили ще до півночі, причому одразу в двох читаннях — другому й третьому. «За» — 239 депутатів при необхідних 226, «проти» — 207, утримався — 1. Згідно з цим документом, значно збільшено розміри штрафів за порушення під час проведення мітингів: до 300 тисяч рублів для фізичних осіб (плюс обов’язкові громадські роботи на термін до 200 годин), 600 тисяч — для посадовців та 1 мільйона — для юридичних осіб.

Крім того, тепер влада може виявити і притягнути до відповідальності організаторів так званих «прогулянок» — мирних гулянь вулицями без заявки про проведення мітингу, які останнім часом взяла на озброєння російська опозиція. Організатором такої акції можуть визнати будь–яку людину, яка «виконує організаційно–розпорядницькі функції» — скажімо, вказує людям, яким шляхом краще пройти до тієї чи іншої установи. Також закон забороняє учасникам масових акцій закривати обличчя.

Голосування Держдуми проходило на тлі масових затримань учасників акції протесту, що проходила під її стінами — поліція заарештувала 71 людину.

А вже вчора закон про мітинги затвердила Верхня палата російського парламенту — Рада Федерації. Тут обійшлося без дебатів і страйків — документ підтримали 132 сенатори при лише одному голосі «проти», який належав дружині покійного мера Петербурга Анатолія Собчака й матері Ксенії Собчак Людмилі Нарусовій. Ще до голосування Нарусова вимагала виключити скандальний законопроект із порядку денного, наголосивши, що досі Рада Федерації так поспішно розглядала ухвалений буквально за кілька годин до того Держдумою закон лише одного разу — коли йшлося про введення військ у Південну Осетію під час «операції з примушення Грузії до миру» в серпні 2008 року.

Тепер для того, аби «антимітинговий» закон набрав чинності, його має лише підписати президент Росії Володимир Путін. Президентська рада з прав людини вже пообіцяла звернутися до нього з проханням заветувати скандальний нормативний акт, і глава держави, за словами його прес–секретаря Дмитра Пєскова, пообіцяв це прохання розглянути. На думку декого з опозиціонерів, вето президента не лише неабияк здивувало б опозицію, а й додало б ВВП рейтингових балів в очах народу. Хоча сподіватися на те, що жорстокий спецслужбіст добровільно відмовиться від задоволення тугіше затягнути зашморг на шиї незгодних, звісно, було б наївно.