Цензура поiменно

Ганебний перелік очолили голови депутатських фракцій у Верховній Раді, які намагалися заборонити працівникам ЗМІ виконувати свої професійні обов’язки в парламентській ложі преси. До таких, зокрема, робоча група Національної спілки журналістів зарахувала голову депутатської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, очiльникiв групи «Реформи заради майбутнього» Ігоря Рибакова, Народної партії Ігоря Шарова і лідера комуністів Петра Симоненка.

Другу сходинку посів голова Державної фінансової інспекції Петро Андреєв, якому закидають приховування від НСЖУ графіка планових перевірок редакцій ЗМІ. На третьому місці — голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб. Очільника ОДА звинувачують у проведенні непрозорої політики та управління комунальними й державними ЗМІ регіону, а також у безпідставному звільненнi редакторів низки обласних і районних газет та обласної держтелерадіокомпанії.

Ще один високопосадовець — Ярослав Москаленко, який працює першим заступником голови Київської облдержадміністрації, — на думку упорядників рейтингу, послідовно порушує права представників ЗМІ. Зокрема, його вважають причетним до звільнення журналіста Вишгородської районної газети, який не поділяв позицію райради. А замикає ганебну п’ятірку голова Вінницької райдержадміністрації Павло Векліч. Минулого року вiн запам’ятався тим, що ініціював виселення з приміщення місцевої газети «Подільська зоря».

Також до переліку потрапили начальник управління Одеської облради з майнових відносин Олексій Єремиця (за ініціювання судових процесів щодо виселення з видавництва «Чорномор’я» трьох редакцій — «Вечірньої Одеси», «Чорноморських новин» і «Юг»), суддя Замостянського районного суду Вінниці Наталя Бессараб (за арешт рахунків двох місцевих газет до ухвалення рішення по суті), і прокурор Кіровського району Дніпропетровська Станіслав Лисенко (вимагав від редакції місцевої газети «Ліца» надати повний штатний розпис редакції, а після відмови наклав адміністративний арешт).

«Кого включати у цей перелік, визначала робоча група НСЖУ на основі фактів, поданих нашими обласними організаціями та колективами редакцій газет. Зрозуміло, що список не повний», — розповіла «УМ» головний юрисконсульт НСЖУ і голова робочої групи Тетяна Катюжинська. За її словами, цьогорічне оприлюднення переліку ворогiв преси та їхніх дій має за мету донести до законотворців законодавчі прогалини, які потребують вирішення у парламенті. «Звичайно, це також і звернення до Президента. Окрім того, це посил Європейським структурам, які відстежують ситуацію зі свободою слова в нашій державі. На підставі цього документа європейці теж формують своє бачення, як і куди рухається наша держава в питанні демократії, яка ситуація сьогодні з вільною журналістикою», — пояснює Тетяна Григорівна.