Разом із Трійцею

У цей день домівка стає ніби лісом чи лугом, де буяє життя. Зелена барва всюди — підлога встелена травою і лепехою, на стінах портрети родичів та ікони, прикрашені клечанням — гілками клену і липи; на підвіконнях — духмяні м’ята і любисток, а на столі, застеленому святковою скатертиною, — букети півоній, ясмину й фіалок. Це свято ще називається П’ятидесятницею: святкується на 50–й день після Великодня і є другим за урочистістю у християнському календарі. У старозавітній традиції П’ятидесятниця була святом жнив і подяки за урожай. Згодом до стародавнього свята приєдналося дарування Божого Закону на горі Синай на 50–й день після виходу з єгипетського рабства. У дні П’ятидесятниці іудеї вкривали підлогу храму запашною травою, а оселі замаювали зеленню і квітами. Зелене гілля є символом життєдайності, і новозавітна Церква сприйняла цей звичай: як щовесни оновлюється зелень, так і християнська душа щоразу оновлюється Духом. Цього дня до Єрусалимського храму звідусіль приходили сповідники Єдиного Бога. І, за Євангелієм, коли на апостолів зійшов Святий Дух, вони отримали дар говорити різними мовами, аби нести Христове вчення усім народам. Ця подія вважається народженням Церкви. У ІІІ століттi святкування Трійці стало загальновизнаним серед християн.

У народному календарі українців це також Зелені свята — проводи весни і зустріч літа. У переддень Трійці традиційно влаштовують родинну поминальну вечерю, на яку зазвичай готують кашу–коливо. Згадують усіх, над чиїми могилами не було здійснено відповідного християнського обряду: самогубців, утоплених, тих, хто загинув у невідомих країнах, зник безвісти. Вшановують молитвою загиблих у час Голодомору і героїв, які полягли на полі бою, захищаючи рідний край. На Зелені Свята є звичай упорядковувати їхні могили.

У традиційному світогляді ті, хто помер не своєю смертю (а за віруваннями деяких етнічних груп — і всі померлі), ставали русалками. Зелений тиждень починався з четверга, коли, як вважається, відбувається «Русалчин, або Мавський» Великдень. На честь русалок справляли обід на полі або клали хліб на межах. Опікуються русалками старші чоловіки й жінки, молодь — особливо дівчата — остерігається. Оберегом від русалок є полин і часник. У Троїцький понеділок русалок урочисто, з піснями, прово­джають iз людського світу у світ потойбіччя, «до бору».