Хто плутає бюджетний гаманець із власним?

Їжте, хоч і дороге...

Харчування школярів — вічна проблема. Для тих, хто має прохарчувати, й для тих, хто мріє «нагріти руки». І Бюро аналізу політики прикладів цього знайшло немало. Наприклад, Кролевецький відділ освіти, розповідає голова Бюро Олег Медуниця, закупив тушки курей у підприємця з Путивльського району по 28 гривень. Тодi як ціна їх була 23 грн. Загалом — сім тонн. Порахували, скільки виходить «зайвих» коштів? Так, 5 гривень різниці на сім тисяч кілограмів — 35 тисяч гривень. Не так уже й багато, але...

Конотопські освітяни за захмарними цінами купували овочі. Так само в Конотопі для пацієнтів районної лікарні картопля була закуплена майже на 30 відсотків дорожче... Сумська обласна гімназія для талановитих дітей купувала апельсини за 15 гривень, тодi на ринку вони коштували дев’ять... Всі ці суми назагал складаються у досить пристойні цифри. «Якщо навіть лише 10—15 відсотків від закупівельних цін при тендерах «вилітає», — каже експерт Бюро Віктор Бобиренко, — то це величезна сума».

Водночас сам процес проведення моніторингу часом викликав несподівану реакцію: продукти дешевшали! Бюро під час досліджень запитувало не просто умовні цифри, а всі документи, що супроводжували процедуру закупівлі. І не раз було так, що, отримавши відповідні накладні, Бюро цікавилося причиною завищення цін і невдовзі отримувало нові накладні, де ціни вже відповідали нормі. «Попередні вислані помилково», — пояснювали організаторам дослідження. Отакі собі «помилкові» документи з підписами та печатками...

«Немає універсального методу, який би дозволяв усунути всі зловживання при здійсненні державних закупівель, які є зараз у нашій державі, — вважає Олег Медуниця. — Але головне, що на це має бути політична воля. В підпорядкуванні у голови Сумської облдержадміністрації Юрія Чмиря є відділ управління економіки, який погоджує всі угоди на придбання товарів для бюджетних організацій на суму більш ніж 10 тисяч гривень. Чому цей відділ погоджує угоди з явно завищеною ціною?.. Адже є позитивний досвід й у Сумській області, коли було децентралізовано бухгалтерії освітніх закладів у Сумах. Зараз ми можемо спостерігати: там, де бухгалтерія залишилася централізованою, наприклад у Конотопі, там —«відкати» і завищена ціна. Ну стосовно «відкатів» я стверджувати не можу, за руку, як кажуть, не спіймав, але чому ж тоді такі завищені ціни на м’ясо — мінімум на 20 відсотків, на овочi — вдвічі? Як чиновник може купувати для дітей у школах продукти за однією ціною, а потім іти до магазину і купувати для своїх власних дітей дешевше?».

Запитання риторичне. Адже все залежить від конкретних чиновників. І моніторинг фіксує не лише негативний досвід. Скажімо, у школах Шостки та Охтирки запровадили практику купівлі не продуктів, з яких потрібно готувати, а вибрали на тендерній основі комунальні підприємства, які пропонують готову їжу. Назагал же Бюро переконане: де бухгалтерія децентралізована — не одна на місто чи район при відділі освіти, а є у кожній школі, там якість харчування ліпша. І тут навряд чи треба рахуватися зі збільшенням кількості бухгалтерів у освітніх закладах. Якщо від цього залежить здоров’я дітей, то хай живуть бухгалтери, які вміють правильно рахувати кошти на дитяче харчування!

Чекайте відповіді...

Не всі державні особи поспішають, всупереч законодавству, реагувати на запити громадськості. Той же згадуваний уже Конотопський міськвідділ освіти і науки не спромігся відповісти на запити Бюро.

Інтригою оповите й нашуміле будівництво обласного психоневрологічного диспансеру.«Спочатку, коли завершення недобудови лише починалося, — розповідає Олег Медуниця, — було пояснено: будівельників обрано без тендера, бо часу немає. Великі проблеми з лікуванням психічно хворих людей, треба все робити терміново! Київська фірма «Ярослав» два роки веде це будівництво. Чомусь замість диспансеру зробили спочатку діагностичний центр. Чомусь кошти, які були виділені ніби на будівництво, знову ж таки без тендера пішли на закупівлю обладнання для цього центру. Чомусь кошторис цього будівництва, порівняно до попередньої цифри, успішно зростає. Але жоден психічно хворий досі там не пролікований — будівництво не завершене. Вже рік ми намагаємося добитися у керівництва області, скільки ж коштує закуплене обладнання. Нас водять по колу: «немає накладних», «нам невідомо», «зверніться туди–то». Якщо від нас приховують інформацію — напрошуються висновки: значить, там є корупція».

Цікава ситуація виникла й тоді, коли Бюро намагалося з’ясувати обставини торгів паливно–мастильними матеріалами у Сумському аграрному університеті. Відповідей не було. А коли звернулися у зв’язку з цим порушенням закону до обласної прокуратури, вона таки взялася до справи. Але перевіряти почала не університет, де підозрювалися зловживання при проведенні закупівель, а ...Бюро аналізу політики. І оскільки листи до різних установ підписував виконавчий директор Бюро Олексій Очкалов, то від нього зажадали пояснень, як це його призначили виконавчим директором, перевіряли й статут організації. Не люблять наші посадовці, коли хтось перевіряє кошти у «їхньому» бюджетному гаманці.

Реакції — нуль. Поки що?

Куди йдуть «зекономлені» кошти, які схеми їх розподілу, Бюро дослідити не може. «Наше завдання — вивчати ситуацію і висловлювати припущення з високою часткою вірогідності, — каже Олег Медуниця. — А далі мали б діяти правоохоронці чи працівники вищих владних структур. Та от проблема — не діють...»

Протягом кількох місяців, поки тривав проект моніторингу і поступово озвучувалися ті чи інші дані, влада не реагувала. «Наш проект неполітичний. Тому ми пропонували владі: дайте нам якісь кошти для проведення робіт і ми будемо відстежувати ситуацію, щоб ви уявляли цілісну картину. Адже за кордоном робота з експертами від громадськості — звична річ. Коштів не дали. Ми їх виграли в конкурсі від міжнародних донорів. Зробили моніторинг — користуйтеся! Але...»

Можливо, проблема в тому, що члени Бюро — переважно держслужбовці епохи Ющенка, які після приходу до влади регіоналів повернулися в громадський сектор? Їм і дорікають іноді: а чого ж ви мовчали, коли самі були при владі? «За будь–якої влади когось постійно ловлять на хабарництві, — погоджується Олег Медуниця. — Це неминуче. Тому ми й визнаємо, що корупцію подолати не можна, її можна лише мінімізувати. Але того, що відбувається зараз при здійсненні державних закупівель, не було ніколи, навіть за часів Кучми. Нині на державних тендерах масово перемагають офшорні компанії. І державний, бюджетний капітал стає офшорним. Те ж саме ми бачимо й при здійсненні регіональних закупівель за кошти місцевих бюджетів. Якщо ж говорити про наш період роботи при владі, то тоді голова обладміністрації Микола Лаврик створив спеціальний відділ, який контролював усю систему закупівель, тендерів. Дуже клопітно було, але контроль реально здійснювали».