У суботу на Личаківському кладовищі поховали Бориса Возницького, директора Львівської галереї мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв.
Поминальну панахиду провів митрополит Львівський та Сокальський УПЦ КП Димитрій. У своїй проповіді митрополит Димитрій сказав: «Це була велика Людина, Людина з великої літери. Всі ті, хто знав Бориса Григоровича, працював разом iз ним, служив історичній науці, мистецтвознавству, нашим давнім українським старожитностям, той, можливо, зараз вiдчуває себе сиротою... З юних літ він відкинув суєту цього світу, не гонився за всім матеріальним, а збирав старовинні святині, пам’ятки, картини, ікони, беріг замки для наших нащадків. Це була його жертовна подвижницька праця заради великої історії України. Ми сьогодні боляче сприймаємо його смерть...»
Про те, як багато Борис Возницький зробив для України, можна судити за кількома реченнями, якими він свого часу скромно окреслив масштаби врятованої ним музейної спадщини. В одному з інтерв’ю Бi–Бi–Сi Борис Григорович розповідав: «Ми зібрали дві з половиною тисячі барокової скульптури. Жоден музей у світі не має такої збірки, дві з половиною тисячі скульптур XVII—XVIII століття. Ми маємо найбільшу колекцію портретів, тисячу львівських портретів XVI—XVIII століття, тодi як на східних землях України — всього три портрети XVII століття. У Росії лишилося чотири портрети XVII століття».
Нагадаємо, Борис Возницький трагічно загинув у ДТП.