Наприкінці травня чи в перших числах червня до столичного зоопарку прибуде новий слон. Він займе вольєр, який стоїть пусткою вже кілька років, після смерті улюбленця публіки Боя. І справді, що то за зоопарк без слона?! Торгування, міжнародні колізії, важкі переговори вже стали передісторією майбутнього мешканця Київського зоопарку. «УМ» відслідкувала перипетії, з якими зіткнувся «новий» слон дорогою до України.
Україна на «ринку» слонів
Директор столичного звіринця Олексій Толстоухов у вересні минулого року повідомив, що за два–три тижні, тобто на початку жовтня, у зоопарку з’являться два молоді слони. Разом із транспортуванням тварини мали обійтися зоопарку, за оцінками пана Толстоухова, в 220 тисяч євро. Слон врешті «заважив» на 100 тисяч євро, а генеральним спонсором виступив нардеп, колишній мер Києва Олександр Омельченко. А от чекати довелося більше ніж три тижні...
Ймовірно, обіцянку не вдалося виконати саме з огляду на цю солідну суму, хоча існують й інші, не менш важливі, причини. П’ять років тому київський звіринець виключили з Європейської асоціації зоопарків і акваріумів за недопустиму поведінку з тваринами за часів керування попередньої директорки пані Берзіної. Відтак було відрізано надійне джерело постачання та поновлення тваринного фонду з європейських зоопарків. Київський зоопарк надалі входить в Євро–Азіатську регіональну асоціацію зоопарків і акваріумів (фактично — асоціацію країн СНД), тому може поповнювати свої фонди лише через неї. Але вибір тут значно скромніший, ніж у Європейській асоціації.
Також Олексій Толстоухов нещодавно сказав журналістам, що тривають переговори і щодо купівлі самок. «Ми шукаємо спонсора, який оплатить їх — дві слонихи коштуватимуть приблизно 350 тис. євро», — деталізував керівник звіринця, але чомусь відмовився повідомити, яким транспортом слоненят доставлять до Києва і з якої країни. Взагалі прибуття нового слона настільки «зашифроване» керівництвом зоопарку, наче йдеться про якусь таємну зброю. Утім це секрет полішинеля, який можна розкрити методом «шерлокхолмсової» елементарної дедукції. Якщо не з Європи прибуде тварина — то, звичайно ж, iз Росії.
Ростов — «батьківщина» слонів
Із 12 великих зоопарків Росії слони донедавна були лише у чотирьох: Пермському, Калінінградському, Єкатеринбурзькому та Московському. Останнiм до цього списку «слоновласників» приєднався зоопарк Ростова–на–Дону. Тут упродовж двох років зводили новий комфортний та сучасний комплекс для утримання слонів загальною площею вісім тисяч квадратних метрів. В утепленому зимовому вольєрі встановлено веб–камеру, і охочі можуть стежити за слонами постійно в режимі онлайн і в інтернеті. Саме у цьому комплексі у вересні 2009 року поселили трьох азіатських слоненят, яких привезли з берлінського «Тірпарка Фрідріхсфельде» (Tierpark Berlin–Friedrichsfelde): «дівчинка» Сінта та «хлопчики» Юма і Хорас. Росіяни не купили їх, а обміняли на білого ведмедика, якого виростили спеціально на замовлення німців. Після прибуття слоненят до Ростова на працівників зоопарку чекала ще одна несподіванка — виявилося, що вони взяли у німців не троє, а четверо слоненят, бо самочка Сінта була вагітною. Вона народилася у квітні 2005 року, а народила вже у Ростові наприкінці 2010–го, тобто у п’ять років. Поповнення — також самочка, яку назвали Сітарою. Це виняток, стверджують фахівці, оскільки самки азіатських слонів народжують не раніше, ніж у сім років.
Отож кияни не могли замовити слона у перших iз названих вище зоопарків Росії як з огляду на дальність транспортування (а молоді слоненята дуже хворобливі), так і з огляду на те, що там утримують дорослий «контингент». А Ростов близько, окрім того, в тамтешньому звіринці з появою неочікуваного потомства Сінти з’явився надлишок популяції. Утримування ж двох слонів в одному вольєрі загрожує тим, що, подорослішавши, вони стануть лютими ворогами, змагаючись за самок. Хто ж iз двох претендентів поїде до Києва? Ми потелефонували у Ростовський зоопарк, і заступник його директора Ніна Євтушенко залюбки вдовольнила журналістську цікавість: це буде слон Хорас.
«Ми проводимо переговори з кількома зоопарками. Однак схиляємося до того, щоб передати слона саме до київського, — каже пані Євтушенко. — Сподіваємося, що переговори скоро дійдуть до фінальної стадії, але це ж залежить не тільки від нас»...
Як переназвати Хораса?
Пані Євтушенко розповіла, що підопічні слоненята почуваються добре і, як діти, люблять щось зламати, побешкетувати... У Берлінському зоопарку поруч iз ними були дорослі слонихи, які не церемонилися з бешкетниками, даючи хоботом по шиї. Тепер слоненят «правил хорошої поведінки» повинні навчати співробітники зоопарку, інколи жорстко ставлячи на місце навіть iз застосуванням електрошокерів. До речі, так малих слонів «виховували» і в Берліні. А в Ростові на перших порах співробітники мусили керувати поведінкою слоненят, даючи команди... німецькою мовою. Але з часом почали переходити на російські команди.
Щодо Хораса, то він ще підліток, йому тільки 6 років. «Усі слони — це доволі високорозвинені інтелектуальні тварини, кожен має свої специфічні риси й особливості поведінки, — розповідає «УМ» Ніна Євтушенко. — Непересічний характер і у Хораса. Цей слон досить спокійний, можна навіть сказати потайний, і дуже розумний».
До речі, на новому місці тварина, ймовірно, отримає і нове ім’я. Як повідомила днями газета «Сєгодня», право назвати прибульця отримає головний фінансист слона, тобто Олександр Омельченко. Відомо, що до Ростова вже поїхав співробітник iз Києва — щоб провести певний час iз Хорасом, аби той звик до нового «хазяїна». А от «урочисто» забирати слона з Ростова поїде сам директор Толстоухов.
Відомi раціон і обсяги «обідів» Хораса. Так, зараз він з’їдає щодня 100 кілограмів сіна, 150 кілограмів картоплі та три кілограми капусти. Це лише базовий раціон, а на десерт ідуть морква, яблука, апельсини та банани. Влітку ростовська малеча з’їдає за день до 200 кілограмів кавунів. Але найбільше вони люблять ласувати сушкою.