21 травня 1921 року народився видатний російський учений і правозахисник Андрій Сахаров. Андрій Дмитрович завжди стояв в обороні прав гноблених народів й окремих особистостей. Так, 12 жовтня 1980 р., сам перебуваючи в засланні в м. Горькому, Сахаров скеровує листа на захист Василя Стуса до учасників Мадридської наради з перевірки Гельсінкських угод, головам держав–учасниць Гельсінкського акту, в якому, зокрема, пише: «Вирок Стусові — сором радянській репресивній системі. Стус — поет. Невже країна, в якій уже загинули або зазнали репресій і переслідувань численні її поети, — потребує нової жертви, нового сорому?» А 2 червня 1989 р. у виступі на Першому з’їзді народних депутатів СРСР серед інших важливих тез Сахаров проголошує: «З національними проблемами межують релігійні... Абсолютно неприпустимо, що досі не отримала офіційного статусу Українська католицька церква». Таких прикладів можна наводити безліч, але додам лише один, особистий і маловідомий, тим паче що йдеться про пам’ятну дату — 22 травня — день перепоховання Тараса Шевченка в українській землі. Традиційно цього дня відбувалися мітинги громадськості біля пам’ятника Кобзареві в Києві, які також традиційно розганяла міліція під орудою КДБ. У 1971 році через кілька днів після виступу біля пам’ятника Шевченку був заарештований український патріот Анатолій Лупиніс. Автор цих рядків двічі їздив до Сахарова з інформацією про Лупинiса, згодом сам Сахаров спеціально приїхав до Києва на суд, але засідання того дня перенесли: це було до заслання академіка, влада ще не переступила цієї межі й боялася його присутності на процесі. Лупинiса судили потайки, в останній робочий день перед новорічними святами. А Росії сьогодні вочевидь бракує академіка Сахарова, який для багатьох людей упродовж років уособлював совість своєї країни й, напевне, жахнувся б, якби взнав, кому сьогодні належить у ній влада.
24 травня 1964 року було підпалено Київську публічну бібліотеку АН УРСР. Згоріли унікальні фонди україніки. Винним у підпалі було визнано спійманого на місці злочину співробітника відділу марксизму–ленінізму(!) бібліотеки В.Погружальського. Насправді суд над ним залишив більше запитань, ніж відповідей, зокрема й такі: чи під силу одній людині скоїти підпал, з яким вогнеборці впоралися лише на третій день? Випадково чи ні, але підпал було сплановано на День слов’янської писемності та культури. Цей злочин стоїть в одному ряду з численними актами вандалізму, спрямованими на знищення пам’яток української історії та культури, що чинилися від часів після т.зв. «возз’єднання» України з Росією.
28 травня 1722 року Синод Російської православної церкви своєю постановою схвалив ініціативу Петра І, яка вимагала прямого порушення таємниці церковної сповіді в інтересах державної влади. Відтак попи мусили доносити на своїх парафіян. Така практика підпорядкування Церкви світській владі тривала і після більшовицького перевороту і т.зв. «відокремлення» Церкви від держави. І в царській Росії, і в СРСР влада завжди ретельно контролювала сумління своїх громадян.
28 травня 1812 року підписанням у Бухаресті мирного договору завершилася не перша і не остання російсько–турецька війна, що тривала з 1806 р. Цього разу перемогла Росія, яка, за умовами договору, «приросла» Бессарабією (за винятком її південної частини). І, як завжди, ціною такого «приростання» були тисячі людських життів, значна частина загиблих в ім’я імперської величі — українці.
28 травня 1987 року неподалік від московського Кремля на невеличкому приватному літаку, попередньо перетнувши повітряний кордон СССР над Латвією та подолавши зону трьох округів совєтської протиповітряної оборони, приземлився 19–річний західнонімецький пілот–аматор Матіас Руст. На щастя, його не спіткала доля збитого південнокорейського пасажирського літака KAL–007, що ненароком залетів у совєтський повітряний простір: мабуть, цього разу кремлівські владці не хотіли спричиняти хвилю обурення світової громадськості. Водночас приземлення М.Руста поблизу Красної площі виявилося символічним: до падіння Берлінського муру залишалося менше двох iз половиною років, до розпаду СРСР — чотири з половиною.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
