Чиказький саміт НАТО не оминув увагою «українське питання». Його резолюція жорстка і майже безнадійна для правлячої в Україні «еліти». «Ми стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя і тим, що видається політично вмотивованим переслідуванням... лідерів опозиції, а також умовами їх утримання», — цитує УНІАН декларацію саміту. Заклик до України від лідерів країн–членів НАТО — вирішити проблеми в судовій системі, щоб вони відповідали принципу верховенства права над політичними міркуваннями, а також забезпечити чесні та демократичні вибори до парламенту.
Звісно, на такому несприятливому для України тлі годі було й очікувати якогось іншого резюме щодо перспектив зближення країни з Альянсом, окрім як вічного запевнення в тому, що «політика відкритих дверей стосовно Києва... буде продовжена».
Віктору Януковичу вочевидь було не більш комфортно у Чикаго, ніж у 2001–му Леонідові Кучмі, коли того посадили «за французьким алфавітом» (тобто так, щоб він не сидів за одним столом поруч з президентом США). Їдучи цієї неділі до США на зустріч лідерів НАТО та країн–партнерів, Президент України, безсумнівно, знав, що ситуація складеться саме так. Навіть зі списку погоджених офіційно зустрічей, до якого увійшли тільки два президенти держав НАТО — поляк Броніслав Коморовський та румун Траян Басеску, а також президент Афганістану Хамід Карзай, з яким Янукович говорив про співучасть України в реалізації кількох інфраструктурних проектів.
Україна на саміті була радше не суб’єктом, а об’єктом для обговорення. Так, як свідчать польські ЗМІ, Броніслав Коморовський на зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель приділив нашій країні не один «абзац» розмови. «Розмова стосувалася українських справ та Євро–2012, — передає телеканала TVN24. — Цю тему він планує продовжити з Президентом Януковичем під час його візиту до Варшави 8 червня, на відкриття футбольного чемпіонату». «Ми знайшли спільну точку зору на те, що спортивний захід повинен бути максимально убезпеченим від різного роду суто політичних спекуляцій, — сказав сам пан Коморовський. — Але теж поділяємо неспокій в Україні».
Під час дводенного саміту НАТО, який відбувся позавчора та вчора у Чикаго, Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що європейська система ПРО переходить до стадії «проміжної готовності», яка дає змогу перехоплювати ракети. Це означає, що під час першої фази у Середземному морі будуть розміщені американські військові кораблі, озброєні ракетами–перехоплювачами SM–3, а в Туреччині розпочне діяти радарна установка. Під час третьої фази, яка запланована на 2018 рік, модернізовані ракети цього типу у версії SM–3 2A мають бути розміщені у Польщі та Румунії. Таким чином, система прикриє захисною парасолькою всю територію Європи.
Проти плану ПРО виступає Росія, яка стверджує, що він може стати засобом нейтралізації її ядерного потенціалу.
Але головною темою на саміті у Чикаго був Афганістан. Лідери НАТО шукають спільного рішення афганської проблеми, способи підтримати мир в Афганістані після виведення союзницьких військ у 2014 році. Нині в країні, де рух Талібан усе ще дуже сильний, відбувається передача відповідальності за безпеку від іноземних військ до афганської армії. Кілька країн, зокрема Велика Британія та Німеччина, вже висловили намір виділити кошти для фінансування афганських Збройних сил. Водночас новообраний президент Франції Франсуа Олланд обіцяв своїм виборцям вивести війська з Афганістану достроково, уже до кінця цього року. На самiтi ж Олланд заявив: «Ми будемо підтримувати співпрацю у підготовці фахівців, охороні здоров’я, освіті, посиленні афганського уряду — все це напрями нашої майбутньої роботи».
Саміт проходив у форматі зустрічі країн–контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Адже у зв’язку з тим, що країни–союзники достроково виводять свої війська з Афганістану, НАТО вже зараз непокоїться про безпеку в цьому регіоні після 2014 року. Як повідомив глава Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін, українська сторона підготувала пакет пропозицій для реалізації Стратегічного плану НАТО для Афганістану. n
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
