У Національній опері 18 й 20 травня — прем’єра балету–триптиха Раду Поклітару «Перехрестя». Проект, який ще кілька років тому на цій поважній і досить консервативній сцені годі було й уявити. Але, з усього, саме за допомогою цієї новинки в афіші сезону 2011—2012 театр хоче оголосити про те, що він відкритий для експериментів, а поважні титули в назві зовсім не означають, що модерновим, сучасним і навіть суперечливим ідеям на цій сцені місця не знайдеться.
Виставу «Перехрестя» в Національній опері танцюватимуть артисти театру Раду Поклітару «Київ–Модерн–Балет». «Я ніскільки не сумніваюся у фаховості артистів балету Національної опери, — пояснює Раду Поклітару. — Але це просто інша естетика, мої артисти — не просто артисти, а співавтори спектаклю. Я навіть не беруся зараз у відсотковому співвідношенні сказати, скільки тут мого, а скільки — від танцівників».
Лібрето до балету–триптиха Поклітару написав на три концерти Мирослава Скорика: шостий, другий і сьомий. Саме в такому порядку скомпонована композиція вистави, яка складається з трьох двадцятихвилинних мініатюр, об’єднаних однією концепцією. Сам композитор дуже втішений з того, що Раду максимально коректно поставився до його музики — не просив нічого змінювати чи скорочувати. Хореограф, у свою чергу, відповів, що втручатися у таку музику неможливо — вона зачаровує і веде за собою. Схожу думку висловив і художник Олександр Друганов. Свою ідею на сцені він виклав за допомогою численних канатів, мотузочок, які з’єднуються, розриваються, губляться, знаходяться…
Ще одним повноправним учасником цієї балетної вистави буде симфонічний оркестр, диригуватиме яким під час прем’єрних спектаклів Мирослав Скорик. У виставі також беруть участь солісти–скрипалі Андрій Бєлов, Богдана Півненко, Назарій Пилатюк.
«Перехрестя» його автори називають балетом–притчею, балетом–фантазією, головні герої якого — люди, що «змушені подорожувати безкрайньою пустелею під назвою «Життя». Прем’єра вистави увійшла до програми святкування Днів Європи в Україні. Але керівництво Національної опери обіцяє, що спектакль буде у постійному репертуарі театру. МЗС України, яке також підтримувало цей проект, має намір домовлятися про міжнародні гастролі «Перехрестя».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
