Коза з вiдомої казки,

17.05.2012

Уявiть собi таку ситуацiю: до вас прийшли гостi, ви їх привітно зустрiли й почастували найвишуканiшими стравами — i варене, i печене. А до шкварки ще й чарка. І раптом ви чуєте, що вашi гостi мекають, як ота коза з вiдомої казки, яка бiгла через мiсточок, вхопила кленовий листочок...

Вашi гостi плiткують, що ви зустрiли їх погано, частування було убогим, вони пiшли додому голодними. Що в таких випадках скажуть? Невдячнi i невихованi вашi гостi.

Отакi асоцiацiї у мене виникли, коли в однiй антиукраїнськiй газетi, що виходить у Марiуполi, прочитав сповiдь якогось Михаїла Корнiєнка пiд назвою «Мне стыдно». Вiн бiдкається, що йому соромно бути українцем. То вiд чого ж так пече ракiв Михаїл Корнiєнко? А йому, бач, не до шмиги, що в Українi i прапор не такий, що український гiмн — це плагiат iз польської, i те, що на десятигривневiй купюрi портрет гетьмана Мазепи (а це ж бо зрадник!), i те, що в Українi шанують борцiв за волю українцiв. Михаїл Корнiєнко та iже з ним, звiсно, до цього числа не входить. А також дуже обурює його, що в Українi утискують росiйську мову. (Отже, виклав вiн типовий «суповий набiр» україноненависникiв). І йому соромно за те перелiчене. І таких сором’язливих «українцiв» в Українi чимало.

Та про якi утиски росiйської мови можна говорити, коли газет i журналiв росiйською мовою в Українi виходить 80—90%. А газету або журнал українською мовою в тому ж Марiуполi вдень зi свiчкою не знайдеш. Як i по всiй Донецькiй областi. Як вареник у сметанi почуваються в Українi росiйська естрада, кiно, телеканали й радiопрограми.

Тож хочеться запитати таких михаїлiв корнiєнкiв: а де ж ваша совiсть, що ви верзете?

А втiм, очевидно, совiстi в них немає. Одне свин­ство. Та ще брехливе й нахабне.

Вiталiй БУЛАВКО
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>