Дніпровська екологічна прокуратура вважає роботу Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регуляції рибальства незадовільною. Тим більше зараз, коли в українських водоймах триває період нересту, браконьєри наносять рибним ресурсам Дніпра особливо важкі збитки. За даними прокуратури, лише за останні три роки репродуктивність Канівського і Київського водосховищ знизилася на 20 відсотків.
Таємний рейд
«Більше того: працівники правоохоронних і контролюючих органів часто самі стають на бік браконьєрів та заплющують очі на незаконний вилов риби, отримуючи свою грошову частку від злочинного промислу!» — обурюється дніпровський екологічний прокурор Олександр Галкін. За його словами, коли екологічна прокуратура організовує спільні рейди з правоохоронцями та контролерами, то обов’язково відбувається витік інформації, а той чи інший рейд виявляється неефективним.
Саме через це у Дніпровській екологічній прокуратурі вирішили працювати по–іншому: організувати власний рейд, не попереджаючи колег. До того ж перешкодити ділкам торгувати на ринках рибою, виловленою у період нересту (який триватиме до 9 червня). Адже головна мета браконьєра — отримання прибутку від незаконно виловленої риби. Для перевірки обрали один iз найвідоміших в Україні рибних ринків, що у місті Градизьк на Полтавщині.
«Контролери з Градизька запевнили нас, що там свіжою рибою не торгують, усюди виставлені пости, — розповідає пан Галкін. — Утім, ми проаналізували ситуацію і побачили, що за останні два роки на тому ринку не було жодної перевірки. Щоб побачити реальну картину, ми виїхали туди таємно минулої п’ятниці».
Цікаво, що групу особисто очолив дніпровський екологічний прокурор. У коментарі «УМ» пан Галкін зазначив, що у джинси для конспірації не перевдягався, а у звичному для нього діловому костюмі та сонцезахисних окулярах грав роль одеського підприємця, готового придбати велику партію риби та ікри. Ще й під’їхав до Градизького ринку з підлеглими на авто з одеськими номерами.
«Ми побачили десь триста кілограмiв риби на ринку — соми, коропи, що завгодно, — розповідає Олександр Галкін. — Ми ще й носом крутили: мовляв, нам треба багато свіжої риби, тож нас одразу запевнили, що свіжовиловлену рибу привозять щодня! Ще й запропонували партію ікри. Коли ж нарешті зрозуміли, що ми не покупці з Одеси, а приїхали з перевіркою зі столиці, то хутко почали ховати рибу по мішках і тікати. Ми не намагалися кожного спіймати за руку, головне — ми з’ясували, що там налагоджено цілу систему вилову, привозу та зберігання риби».
До речі, керівництво ринку одразу заявило, що продаж свіжої риби є прикрою випадковістю, що трапилася лише у день перевірки. Мовляв, в усі інші дні такого не було. Утім це не допоможе окремим ділкам уникнути відповідальності. Тим більше прокурори з’ясували, що продавці риби платять за місце по 20 гривень і жодних проблем не мають. Адже незаконний рибний бізнес приносить ділкам мільйони.
Браконьєрський улов підлягає знищенню
«Перед нами стоїть завдання: навести на Дніпрі порядок, тож ми його наведемо, — запевняє екологічний прокурор Галкін. — До кінця сезону нересту жорстко і принципово притягуватимемо винних до адміністративної, дисциплінарної та кримінальної відповідальності. А контролерів змушуватимемо працювати на результат».
Загалом у період нересту органи Дніпровської екологічної прокуратури провели 42 рейди, під час яких було виявлено факти незаконної реалізації риби на ринках у Полтавській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях. Міжрайонними екологічними прокурорами порушено 101 кримінальну справу за фактами браконьєрства (з води вилучено більше трьохсот сітей, загальна довжина яких становить більше п’яти кілометрів). До відповідальності притягнуто 38 посадовців. Сума завданих збитків — більше 700 тис. грн., хоча ринкова ціна вилученої риби значно більша.
До речі, за словами заступника Дніпровського екологічного прокурора Луїзи Яковлєвої, вилучена риба зберігається у правоохоронців до ухвалення рішення по суті, а потім... знищується. Чому? Бо на браконьєрський улов немає документів, а щоб передати таку рибу до дитячих будинків тощо, потрібно провести чимало витратних для бюджету експертиз.