Лицар свободи слова

15.05.2012

Три тижнi тому Ігор Лубченко давав оперативне iнтерв’ю «Українi молодiй» iз приводу з’їзду журналiстiв України. Як завжди, вiн чітко вказував больові точки сучасних ЗМІ, знову наголошував, що вiдстоювання принципiв свободи слова — копiтка i постiйна робота.

Це було справою Ігоря Лубченка не лише останнi 15 рокiв, упродовж яких вiн незмiнно очолював найавторитетнiшу i найчисельнiшу журналiстську органiзацiю — НСЖУ. Вiн добре відчув на собi стиль i методи партiйного керiвництва пресою в радянськi часи, коли догани, а згодом i «вовчий квиток» стали оцiнкою його дiяльностi як незламного редактора, який не вписувався в канони компартiйної пропаганди. Навiть залишившись без засобiв для елементарного iснування, не пiшов на поклон до влади.

Роки, коли Ігор Федорович очолював Нацiональну спiлку журналiстiв, були особливо важкими для вiтчизняних ЗМІ, насамперед — перiодичної преси. Щодня вiн жив цими проблемами. В офiцiйних зверненнях до державних iнституцiй, на нарадах i конференцiях Ігор Лубченко протидiяв необґрунтованим пiдвищенням тарифiв на розповсюдження преси, постiйному здорожчанню газетного паперу, що завдавало удару не просто по перiодицi — по iнформацiйному простору України. І вже зовсiм не було спуску «забронзовiлим» можновладцям, якi бачили телеканал чи газету своєю приватною трибуною, а отже, вимагали вiд журналiстiв прославляння себе, «великих», утискаючи, а то й звiльняючи непокiрних, неугодних редакторiв, репортерiв.

При цьому голова НСЖУ завжди дивився вперед, процес модернiзацiї ЗМІ у свiтi прагнув перенести на вiтчизняний медiа–простiр. На пленумах правлiння НСЖУ та засiданнях секретарiату постiйно розглядали проблеми поширення iнтернету, мультимедiйної журналiстики на теренах України.

Вiн був дуже популярним на квiтневому з’їздi журналiстiв. За його заслуги перед українською журналiстикою, за все, що вiн зробив для вiдстоювання свободи слова, пропонували спецiально для Ігоря Лубченка запровадити посаду почесного голови НСЖУ, надати йому можливiсть увесь свiй досвiд i фаховi надбання й надалi передавати наступним поколiнням журналiстiв.

На з’їздi Ігор Лубченко здав пост, передав свою справу наступникам. Вiн вiдстояв свободу слова, вiддавши їй п’ятдесят рокiв роботи. Вiддавши життя. Без нього тримати планку свободи слова буде ще складнiше.

Михайло ДОРОШЕНКО,
редактор «України молодої»
  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>