Знову вибори?

Уже дві спроби створити правлячу коаліцію в обраному на позачергових виборах минулої неділі парламенті Греції виявилися марними. Спершу уряд намагався сформувати Антоніс Самарас — лідер партії «Нова демократія», яка набрала майже 20% голосів і має 108 парламентських місць. Для створення більшості з партнером по попередній коаліції, соціалістичною ПАСОК, «новим демократам» не вистачає лише трьох мандатів. Знайти стільки «тушок» переможцям виборів не вдалося, як і вмовити котрусь із менших парламентських сил приєднатися до коаліції повним складом — усі інші сили, що пройшли до законодавчого органу, виступають проти підтримуваного «НД» і ПАСОК плану виконання жорстких умов Євросоюзу, необхідних для надання Греції міжнародної фінансової допомоги.

Після невдачі «проєвропейців» за творення парламентської більшості взялася Коаліція радикальних лівих сил (СИРІЗА), яка посіла на виборах друге місце і має у своєму розпорядженні 52 з 300 мандатів. Але й 38–річному лідеру крайніх лівих Алексісу Ципрасу, який виступає категорично проти «варварської» угоди Греції з ЄС та Міжнародним валютним фондом, не вдалося схилити на свій бік достатню для створення коаліції кількість депутатів.

Таким чином, естафета на право формування правлячої коаліції й уряду вчора перейшла до голови ПАСОК (41 мандат) Евангелоса Венізелоса. Якщо і він зазнає невдачі (а експерти прогнозують, що саме так і буде), вже за місяць на Грецію чекають чергові позачергові вибори.

Нагадаємо, що в обмін на 240 мільярдів євро допомоги від Євросоюзу та МВФ Греція погодилася суттєво зменшити пенсії й інші соціальні виплати, збільшити податки та скоротити тисячі робочих місць у державному секторі. Внаслідок цього виборці Греції, як і Франції та Італії, почали активно симпатизувати кандидатам, які виступають проти жорстких заходів економії.

А ТИМ ЧАСОМ...

У Сербії, де також минулої неділі відбулися парламентські вибори, склад новообраного парламенту виявився не менш строкатим, ніж у Греції. Проте сербські політики таки спромоглися досягти домовленості. Нову правлячу коаліцію створять Демократична партія чинного президента Бориса Тадича та Соціалістична партія колишнього президента Слободана Мілошевича, яка після його смерті під керівництвом нового лідера, екс–глави МВС Івіци Дачича, стала більш демократичною та орієнтованою на європейський соціалістичний рух. Разом ці дві партії мають лише 111 із 250 місць у парламенті, проте до коаліції охоче приєднаються дрібніші парламентські партії. Уряд, швидше за все, очолить Дачич.

Об’єднавшись, демократам і соціалістам вдалося не допустити до влади Прогресивну (Радикальну) партію на чолі з проросійським політиком Томіславом Ніколичем, яка на виборах здобула найбільше голосів. Соціалісти також пообіцяли підтримати Бориса Тадича у другому турі президентських виборів 20 травня, де він змагатиметься за головну в державі посаду з тим самим Ніколичем. У разі перемоги Тадича президент і парламентська більшість будуть єдиними у намаганні якнайшвидше пройти шлях до вступу в ЄС. Якщо ж переможе Ніколич, йому не уникнути жорсткої конфронтації з парламентом.