Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Професійній стійкості молодих українських драматургів можна позаздрити від щирого серця. Пишуть вони, пишуть свої п’єси, надсилають чи носять їх до театрів, там ввічливо відмовляють, мовляв, ваша творчість нам поки що не цікава, шукайте далі форму і зміст, а ті знову пишуть і пишуть, несуть і несуть... Не здаються: на голому ентузіазмі влаштовують фестивалі молодої драматургії, майстер–класи, популяризують себе у соціальних мережах — роблять усе, щоб театри нарешті зацікавилися бодай кількома драматичними творами сучасників. Історія Ганни Герман у цьому малоефективному пошуку гармонії між театром i драматургом — беззаперечний виняток із правил. П’єсу за мотивами її свіженького роману «Піраміди невидимі» нещодавно поставив молодіжний Поетичний театр Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. «Це була професійна постановка, професійна гра. І мені здається, цей театр повинен поїздити по Україні», — зауважила після прем’єри авторка літературного матеріалу і наче у воду дивилася. 16 травня цю виставу покажуть на Камерній сцені Театру імені Франка. Що, не вірите? Думаєте, що цей, м’яко кажучи, не дуже титулований колектив на такий поважний театральний майданчик не може потрапити в принципі? А ось і ні! Читайте гастрольну афішу, а особливо — прізвище радника Президента, яке, ймовірно, буде надруковане там не найменшим кеглем.
Відкриваючи цей майданчик, який будували понад двадцять років, франківці щиро обіцяли наповнювати його життям яскравим, достойним, цікавим... До афіші Камерної сцени франківці вже вписали Франка, Достоєвського, нещодавно тут поставили театральне освідчення в любові Києву — у цій виставі звучить лірика Ліни Костенко, Миколи Зерова... Погодьтеся, занадто визначна компанія як для пані Герман, навіть якщо її «Піраміди невидимі» тут заявлені лише у гастрольному форматі ...
Я навіть не сумніваюся в тому, що 16 травня зала глядачів Камерної сцени Української драми буде заповнена вщерть — тих, хто захоче засвітитися на такому видатному спектаклі, може бути навіть більше, ніж місць у партері. Хоча щось мені підказує, що всім, хто найближчим часом запланував похід до Театру імені Франка, варто краще звернути увагу на виставу «Швейк», яка відбудеться 21 травня. Анатолій Хостікоєв та Богдан Бенюк у цьому спектаклі — вище всяких похвал, а кошти від спектаклю будуть перераховані Київському міському клінічному онкологічному центру. Чи на «Кайдашеву сім’ю», «Бурю» або «Весілля Фігаро»...
А поки театрали визначаються зі своїми пріоритетами, Поетичний театр з Івано–Франківська будує плани на майбутнє. «... Івано–франківська театральна трупа веде переговори про гастролі з виставою за романом Г.Герман «Піраміди невидимі» й в інших містах України, а також у тих європейських столицях, де є чисельні українські діаспори», — цитує УНІАН прес–службу Ганни Герман.
Наостанок підкину ідейку нашим драматургам. А чи не спробувати вам узяти собі за псевдонім прізвище когось із наших можновладців? Що, не бажаєте? Хочете довести, що у мистецтві головне — талант? Ну що ж, доводьте. Пишіть, носіть, надсилайте... Нехай щастить...
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>