Васіль БИКАВ (Василь Биков) поза сумнівом є одним із найбільших письменників і мислителів сусідньої Білорусі. 19 червня білоруська (й не тільки) громадськість у всьому світі відзначала 80-ліття з дня народження Васіля Володимировича. А 23 червня сумна дата — рік, як Васіля Бикава не стало. Незадовго до своєї смерті письменник повернувся у рідний край з Чехії, де проживав останнім часом, повернувся, щоб залишитись зі своїм народом назавжди.

Останніми книгами Васіля Бикава були збірка «Пахаджане» (1999 р.), до якої увійшло два десятки «приповісток» — невеликих, мудрих і дотепних притч, своєрідних казок для дорослих; а також книга його спогадів «Довга дорога додому» (2003 р.) — гірка й сумна сповідь чесного чоловіка, якому випало жити у важкі й криваві часи. Однією з суттєвих деталей мемуарів видається та, що білоруський класик фактично не мав офіційної освіти — незакінчений художній технікум іще перед війною, та різні офіцерські курси, яких серйозно сприймати не хочеться. Але цей факт є і зайвим доказом могутності людського інтелекту, здатного шляхом самоосвіти піднятися до найвищих рівнів самоосмислення й осмислення дійсності.

Приповістка «Носороги йдуть» зі збірки «Пахаджане» (як і решта творів з цієї книги) відзначається компактним і ощадливим рівнем письма, а також істинами, важливими у пострадянський час не тільки для народу Білорусі. Думається, український читач також зрозуміє цей текст, оцінить образи і стиль, збагне його внутрішній зміст. І над рядками тексту іще раз пригадає собі славного, доброго й мудрого чоловіка на ім'я Васіль Бикав. Вічна йому пам'ять.

Нарешті в Україні почалася битва за глядачів у кінотеатрах — конкуренція. Вже найближчим часом приємний результат цих змагань відчують на собі й самі глядачі. А йдеться ось про що: після того, як кінотеатр «Україна» переманив у «Жовтня» показ скандинавських фільмів, дирекція останнього забила на сполох: чим ми гірші за інших? І оголосила, що з 28 червня по 2 липня в «Жовтні» пройде «Фестиваль корейського кіно». А вхід на сеанси першого та другого липня для всіх... безкоштовний! На жаль, ми не зможемо побачити фільми, які вважаються зараз найкращими в Кореї та за її межами, — за участю популярного актора Кім Че Дука. Найкращі речі коштують найдорожче. Але те, що є, теж не абищо. Наприклад, комедія «Дивакувате дівча» Квак Дже Йонга отримала безліч нагород на фестивалях державного рівня, а на 22-му кінофестивалі у Гонконзі «Дивакувате дівча» визнали кращою серед усіх азіатських стрічок. Трилер «Звільни мене» (реж. Янг Юн Хо) «пограбував» усі вітчизняні конкурси, забравши безліч премій на кращу операторську роботу та спецефекти. Драма «Подарунок» (реж. О Гі Хван) теж не пасла задніх і має найбільші касові збори в корейських кінотеатрах, це притому, що кожного року в Кореї випускають понад сімдесят фільмів, і всі вони шалено конкурують між собою за місце в прокаті.