Між Суданом та Південним Суданом, який нещодавно відділився від північної частини і став незалежною країною, може спалахнути війна. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, у спірному районі на кордоні між двома державами посилюється збройний конфлікт. Судан стверджує, що лише відповів на удар iз півдня — ще минулого місяця війська Південного Судану окупували прикордонну територію Південний Кардофан, яку дві країни наразі не можуть поділити. І не дивно, адже цей регіон є багатим на нафту. Після розпаду єдиної країни на дві окремі 80 відсотків нафтових родовищ дісталося Південному Судану. Тепер він хоче здобути і решту, що завдасть великих збитків економіці північного Судану.
Президенти двох країн не змогли домовитися про мирний розподіл цього важливого регіону і зробили ставку на силу. Упродовж 22 років, з 1983–го по 2005–й, у Судані тривала громадянська війна між арабами–мусульманами Півночі й неарабськими народами Півдня (переважно християнами), яка забрала життя 2,5 мільйона людей. Колишні партизани й досі не хочуть здавати зброю і продовжують воювати як найманці. Тепер їхні послуги знову знадобилися.
За останній місяць у результаті конфлікту в Південному Кардофані загинуло більше тисячі людей. Судан, армія якого потужніша, звільнив суперечливу територію, завдавши авіаударів по прикордонних областях Півдня. Офіційний представник Південного Судану Філіп Агер заявив, що, з огляду на такі дії суданського президента Омара аль–Башира, війну вже фактично оголошено.
Президент США Барак Обама та Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Пан Кі Мун закликають сторони конфлікту сісти за стіл переговорів, але, натомість, президент Південного Судану Салва Кіїр учора відбув iз п’ятиденним візитом до Пекіна. Китайці вклали в розробку нафтових родовищ іще єдиного Судану величезні кошти, КНР є найбільшим споживачем суданської нафти, тож у розгортанні війни на теренах своїх постачальників ця країна категорично не зацікавлена. Не дивно, що під час зустрічі з Кіїром лідер КНР Ху Цзиньтао закликав обидві африканські країни утриматися від насильства і розв’язати конфлікт мирним шляхом.