Як Херсонщина стала кінозіркою. У «Мистецькому арсеналі» триває проєкт трьох фільмів
Простором стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів про український південь стала документально-містична виставка «Херсон. >>
Картина Артура Орльонова, з якої почнеться діорама.
У Львові гучно презентовано майбутню діораму «Ґрюнвальдська битва». У Картинній галереї виставлено центральну частину полотна; відкрив дійство Герой України, директор галереї Борис Возницький.
Показ полотна супроводжувався науково–практичною конференцією «Галицькі хоругви у Ґрюнвальдській битві 15 липня 1410 р.». Видавництво «Кріон» підготувало до цього альбом з аналогічною назвою (серія «Історія України в картинах»). Автор картини — Артур Орльонов, автор тексту –Михайло Відейко. Останній презентував також свою книжку «Ґрюнвальд. Хоругви зі сходу» (К.: Наш час, 2010). А ще один історик — Борис Черкас — розповів про роботу над виданням «Ґрюнвальдска битва — битва народів (К.: Балтія–Друк, 2011).
Обидва історики сходяться на тому, що Ґрюнвальдську битву, яка перекроїла політичну карту тодішньої Європи, варто трактувати як наслідок битви на Синіх Водах, що відбулася півстоліття раніше. Саме тоді (а не пізніше на Куликовому полі) було завдано відчутної поразки Золотій Орді. До речі, і пан Відейко, і пан Черкас планують цього року випустити власні дослідження–книжки про битву на Синіх Водах (хоч, як виявилося на прес–конференції, і не читали однойменного минулорічного роману Шевченківського лавреата Володимира Рутківського).
Активну участь у презентації взяли реконструктори — ті, що прискіпливо відтворюють одяг та обладунки минулих часів. Вони, як виявилося, шиють одяг кістяними голками для того, щоб зрозуміти людей, що жили в ті далекі часи, їхню поведінку, кодекс честі. Історики високо оцінили реконструкторський внесок у сучасному розумінні давно минулих подій, оскільки він дає те, на що не спроможні хроніки, — м’язове відчуття зброї, обладунків та їхнього використання в реалі. На тлі презентації картини «Ґрюнвальдська битва» реконструкційні дослідження й реалізації «костюмованої історії» історики–презентанти назвали «ходячими картинами».
Окремо варто зауважити, що книжка видавництва «Балтія–Друк» «Ґрюнвальдска битва — битва народів» перекладена у Литві і блискавично розійшлася там у 2000 копіях. У нас її перший наклад вийшов у програмі «Українська книжка», яким оперує Держтелерадіо (1000 примірників).
Йшлося і про майбутній розмір діорами «Ґрюнвальдська битва» — 80х40 метрів, хоч місце встановлення наразі не розголошується, а також про промо–перспективи: виготовлення документального, художнього та мультиплікаційного фільмів.
Простором стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів про український південь стала документально-містична виставка «Херсон. >>
Виставка «Мистецтво після 2000-го. Глосарій» у Києві відкриватиметься 18 липня і триватиме до 24 серпня. >>
Минулого тижня українські митці, дослідники і музейники активно стратегували у Римі. >>
У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751—1825). >>
У Національному художньому музеї України в Києві показують роботи Івана Падалки, Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937—1939 роках у так званому Спецфонді — спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців >>
Український композитор та опермейстер Ігор Поклад пішов з життя у віці 83 років. >>