Нате й наш глек на сироватку,

19.04.2012

Недавно в Росiйськiй Федерацiї мiлiцiю перейменовано на полiцiю. На цю подiю жваво вiдгукнулися московськi холуї в Українi. По–перше, спрацював їхнiй холуйський iнстинкт. А по–друге, зi змiною назви вони мають нагоду пащекувати про «реформи» у цьому вiдомствi, яких насправдi немає й не передбачається. Якби в Росiйськiй Федерацiї не вiдбулося перейменування мiлiцiї на полiцiю, будь–якi спроби зробити це в Українi зустрiли б шалений спротив iз боку згаданих осiб. Цi «Землячки iз циновими ґудзиками» навiжено б волали, що, мовляв, полiцiя є у ворожих країнах НАТО. А в колишнiй Росiйськiй iмперiї вона була знаряддям «самодержавiя» та гнобила трудовий народ. І лише мiлiцiя завжди була, є i буде рiдною та ще й народною. Гнiвнi промови холуїв Московiї ряснiли б такими словами: «Мы чтим наши традиции и никому не позволим...».

Але зараз у РФ замiсть мiлiцiї постала полiцiя. І ось наприкiнцi грудня 2011 року, пiд час зустрiчi з правоохоронцями Донецької областi з нагоди Дня мiлiцiї, вiд народного депутата Валерiя Коновалюка присутнi почули таке: «В Українi готують проект Закону України «Про полiцiю», який побачить свiт у 2012 роцi». А Валерiй Коновалюк є одним зі спiвавторiв цього законопроекту.

Я не маю намiру зараз обговорювати змiст майбутнього закону України «Про полiцiю». Торкнуся лише запропонованої змiни назви. Менi не подобається слово «мiлiцiя». Але так само менi не подобається й слово «полiцiя». Я вважаю, що замiняти одне iншомовне слово «мiлiцiя» (вiд латинського militia — вiйсько) на iнше — «полiцiя» (вiд грецького — управлiння державою) не варто. Адже в Українi ця установа мала колись iншу назву. 18 травня 1918 року було створено Державну варту як Департамент Мiнiстерства внутрiшнiх справ Української держави (Гетьманату). Вона дiяла вiдповiдно до функцiонального призначення колишнього Департаменту полiцiї Росiйської iмперiї.

Сьогоднi в Українi має бути Державна варта, а не мiлiцiя чи полiцiя. І вiдзначати День Державної варти треба 18 травня, а не 20 грудня, згiдно з указом Президента «Про день мiлiцiї» вiд 17 листопада 1992 року.

Ігор САЄНКО
Луганськ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>