Чи можна вважати якісним закон, ухвалений близько 4–ї ранку у Страсну п’ятницю 13–го? Щодо ночі, то свого часу саме під ранок було ухвалено Конституцію України. Якщо ж облишити за дужками забобонні прикмети і судити лише згідно з мовою цифр, то виходить, що близько півсотні народних депутатів, фізично присутніх під куполом ВР, для ухвалення Кримінально–процесуального кодексу недостатньо. Утім на табло висвітився 271 голос «за». Адже коли в кожного обранця–«піаніста» на руках кілька карток своїх колег, можна провести будь–яке рішення за відмашкою руки координатора з ПР Михайла Чечетова. Зрозуміло, що держава вже давно потребує нового КПК. Утім незрозуміло, навіщо більшість так поспішала з його ухваленням у цілому саме до Великодня? Адже Президент Віктор Янукович поки що не збирається підписувати «дітище» своїх юристів. Принаймні доти, доки текст нічного кодексу не перевірять на демократичність міжнародні експерти. Зрозуміло, що в тій самiй Раді Європи не вивчатимуть український КПК практично цілодобово, як це було у Верховній Раді. І сьогодні, і завтра українців ще арештовуватимуть та судитимуть за КПК 1960 року.
Театр абсурду
Ще опівночі з четверга на п’ятницю парламент ухвалив ледь половину статей КПК (300 із 614–ти). Утім раніше зал залишили нардепи від опозиції (лишився тільки БЮТівець Андрій Шевченко), а спікер ВР Володимир Литвин почав ставити на голосування по чотири–п’ять статей без поправок, просто перераховуючи їх. Тож якщо першу половину КПК обранці розглядали протягом трьох днів, то з другою впоралися за кілька годин. Після чого напівсонні аплодували самі собі.
Натомість опозиція, яка в цей час спала, вже вранці назвала таке ухвалення «театром абсурду». «Під час розгляду КПК близько тисячі поправок парламент розглядав три дні. Коли ж надійшла команда з Банкової, більшість за дві години, поспіхом, серед ночі, примудрилася розглянути близько 2 500 поправок і бездумно натиснути кнопки за новий КПК, — йдеться у заяві фракції БЮТ. — Таким чином, сліпо виконуючи волю однієї людини, депутати більшості перетворили законодавчий орган держави на технічну обслугу адміністрації Президента».
У БЮТ наполягають, що КПК ухвалено з численними порушеннями процедури голосування (в Партії регіонів, звісно, усе заперечують). Тому, за словами нардепа Сергія Соболєва, вже найближчим часом опозиційні депутати оскаржать нічний кодекс у Конституційному Суді. На Банковій, вустами керівника Головного управління з питань конституційно–правової модернізації АП Марини Ставнійчук, додали, що за дотримання процедур під час ухвалення КПК відповідає сам парламент.
Позицію «між крапельок» зайняв голова ВР Володимир Литвин. Мовляв, новий КПК «має недоліки та несе ризики, але є в ньому і позитиви». «Кодекс є надзвичайно складним і важливим, але не довершеним документом. Думки полярні, оцінки критичні, розумію, що домінує політична складова, — каже спікер, який особисто прискорив ухвалення КПК. — Ризики і виклики кодексу полягають у тому, наскільки до його застосування готова правоохоронна система, яка має переорієнтуватися з каральної на захисну».
Прогресивний чи помилковий?
І хоча в опозиції не сумніваються, що з таким КПК владі легше буде «побудувати поліцейську державу», Президент Віктор Янукович переконаний у протилежному. «Новий кодекс суттєво посилює захист прав громадянина. Відтепер ми вводимо в законодавче поле України рівні права для сторін звинувачення й захисту, — заявив глава держави. — Це історичний крок на шляху побудови демократичної європейської держави. З прийняттям нового КПК інтереси й права людини стануть головними».
Нагадаємо, що до створення КПК неабияк доклалися керівник Головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов та близькі до нього депутати (також екс–БЮТівці) Володимир Пилипенко і Валерій Писаренко. Одним з авторів кодексу став і молодий юрист iз команди Портнова — завідувач одного з відділів в АП Андрій Пойда. Усі вони стежили за прийняттям кодексу до останнього.
Зрозуміло, що команда пана Портнова неабияк задоволена ухваленням власного «дітища», яке називає ледь не «проривом у юридичній думці». За словами Андрія Портнова, після того як КПК набере чинностi, доказами в кримінальній справі будуть тільки свідчення, дані в суді. «Немає сенсу вибивати свідчення в УМВС, немає сенсу вибивати в СБУ, в інших правоохоронних органах, у податковій міліції. Це просто не має ніякого сенсу», — зазначив він під час одного з політичних ток–шоу.
Натомість колишні однопартійці Портнова вважають, що головний ідеолог КПК таки не витримав тиску міліцейсько–прокурорського лобі в парламенті. «Пан Портнов колись сказав, що ми не дамо правоохоронцям зіпсувати Кримінально–процесуальний кодекс. Учора виходило, що це абсолютно не так, — переконана нардеп Еліна Шишкіна (донька судді КСУ). — Я побачила, що правки одного з депутатів від Партії регіонів враховані. Він вважається одним з основних лобістів прокурорів і міліціонерів у парламенті».
Відомі юристи не поспішають коментувати ухвалений КПК. Мовляв, за три з половиною доби тисячі поправок відхилили, щось внесли, а повний текст нічного КПК ще не оприлюднили. Утiм і юристи, і правозахисники сходяться на думці, що новий КПК украй необхідний. На думку правозахисника Едуарда Багірова, якісь помилки кодексу можна виправити новими поправками, а дату 13 квітня адвокати в майбутньому святкуватимуть. У силових структурах думки різняться. Зокрема, у МВС неофіційно незадоволені тим, що, згідно з новим законом, більшість повноважень слідства віддають прокуратурі, забираючи у міліції.
1) «Кротів» побільшає
Правоохоронці отримують законодавчо затверджене право на роботу власного агента в банді. Але «крота» можна «заслати» до «бригади» лише з дозволу суду. При цьому агент не має права скоювати злочини.
2) Адвокати зароблятимуть більше
Захищати підсудного мають право лише професійні адвокати, які мають відповідне свідоцтво. Нардепи та родичі не зможуть стати захисниками, якщо вони не є адвокатами. Багатьох людей захищали родичі (з юридичною освітою або без неї), і це дозволяло економити кошти родини. Тепер зароблятимуть лише професійні адвокати. Дочка екс–Прем’єрки Євгенія Тимошенко вже висловила обурення цією нормою КПК, яка позбавляє її «права на регулярні побачення зі своєю мамою» у статусі захисника.
3) Арештантів у СІЗО поменшає
Можливість арешту підозрюваного до вироку суду зводиться до мінімуму, адже як альтернативні варіанти запобіжного заходу пропонуються завдаток, вилучення закордонного паспорта на час слідства та домашній арешт.
4) Слідчі менше вибиватимуть покази
Вірогідність вибиття показів зводиться до мінімуму, переконаний один з ідеологів КПК Андрій Портнов. Водночас, як у багатьох країнах світу, вводиться поняття угоди зі слідством, коли громадянин готовий визнати свою провину та розповісти, з ким він здійснював злочин, після чого може претендувати на те, щоб зменшити термін позбавлення волі. Експерти припускають, що тепер «кати у погонах» вибиватимуть не явку з повинною (яку скасовано), а цю угоду зі слідством. «Угода зі слідством буде прямо заборонена в злочинах, де є потерпілі», — заперечує пан Портнов.
5) Судді частіше виправдовуватимуть
Відсоток виправдальних вироків, згідно зі статистикою, в Україні вкрай низький. Але автори КПК стверджують, що тепер суд частіше виправдовуватиме підсудних. Адже суди втрачають право відправляти кримінальну справу на додаткове розслідування, якщо доказів вини підсудного недостатньо. У випадку, коли доказів вини недостатньо, суд має одразу винести виправдальний вирок. Слідчі втратили право визначати, що є доказом вини обвинувачуваного, а що ні. Тепер докази визначатимуть лише судді.