Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Мер Любліна Кшиштоф Жук скасував запрошення гурту «Тартак» на пісенний фестиваль, що проходитиме в цьому місті 17 травня у рамках Дня студентської культури. Причина — польська сторона з’ясувала, що український гурт має намір виконати пісню «Не кажучи нікому», присвячену УПА. Мерія мотивувала відмову небажанням студентів слухати цю чи будь–які інші пісні на дражливу для польського народу тему. Врешті, поляків можна зрозуміти.
Перед цим у мережі «Фейсбук» тамтешні студенти влаштували акцію спротиву, підписуючись під «чітким «ні» «Тартаку» на сторінці із зображенням перекресленого портрета Степана Бандери. Для них і досі УПА — лише «вбивці поляків». «Студенти звернулися до нас, вони мають право, бо це їхнє свято», — цитує Бі–Бі–Сі мера Любліна. Зауважимо, що, вочевидь знаючи, що в репертуарі україснького гурту є повстанські пісні (наприклад, гімн УПА «Червона калина», «Лицарський хрест» та інші), хлопців iз «Тартаку» запросили на згаданий фестиваль міністерства культури та закордонних справ Польщі.
Фронтмен «Тартака» Олександр Положинський зустрів цю новину з прикрістю. «Хотілося б виступати на цьому фестивалі, — каже, — він престижний, має потужний склад учасників, там виступатиме моя улюблена група... Так, ми співаємо в деяких піснях про людей, які захищали Україну від ворогів, і дуже прикро, що тоді ворогами ставали наші сусіди, поляки. Але не думаю, що факти з минулого ми будемо переносити у майбутнє».
До речі, у пісні «Не кажучи нікому» немає жодного символу чи образу, пов’язаного з протистоянням українців та поляків у 1930—40 роках. Фабула побудована на роздумах вояка УПА перед боєм, на його простих уявних монологах із матір’ю: «Поплач за мене, мамо, коли загину/ За свою землю, за Україну...» Кліп, знятий кілька років тому у зруйнованому Згорівському монастирі на Волині, де в 1943 році чота командира УПА Берези прийняла важкий бій з німецькими окупантами, 30 вояків тоді загинули, решта змогли з боєм вирватися з оточення. Навіть цей антураж та «лібрето» пісні, викладені на сайті гурту, підказують, що йдеться про бій з німцями.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>