Чужий Андріївський узвіз

Пристрасті навколо трьох зруйнованих будинків на Андріївському узвозі наростають. Нагадаємо, цими вихідними компанія ЕСТА–Холдинг, яка входить у групу СКМ Ріната Ахметова, знесла два будинки на території колишньої фабрики «Юність» та один фасадний, що виходить на Андріївський узвіз. У середу ввечері близько 700 громадських активістів провели акцію проти забудови Андріївського узвозу. Мітингувальники принесли під офіс Ахметова сміття, аби висловити свій протест. Пізніше два десятки невідомих розмалювали гаслами «Врятуємо узвіз» будівельну техніку і побили в ній вікна. Представники громадськості обіцяють протестувати і в подальшому.

Андріївський узвіз розпроданий на 99%...

У контексті останніх подій заяви кандидата в мери від Партії регіонів, голови Київміськ­держадміністрації Олександра Попова навряд чи відповідають іміджу великого господарника і реформатора, який часто перерізає червоні стрічки, саджає дерева й хизується інвестиціями. Перша реакція — в’яла і не до кінця зрозуміла: «Насправді так не можна, ми говоримо про серйозні плани (реконструкції узвозу. — Авт.). А такі ситуації, вони зводять до нуля ці зусилля». Потім голова КМДА заявив, що вимагатиме від забудовників відновити зруйноване і зберегти історичний вигляд фасадів будівель, які ще стоять, але є аварійними. При цьому, за словами Попова, 99% території Андріївського узвозу місту не належить. Тобто де–факто його вимоги відбудувати і зберегти — це суто особисте побажання. А київська влада, яка на сесіях у різний час роздала землю забудовникам, на переконання голови КМДА, вплинути на ахметовський ЕСТА–Холдинг не може.

Не може вона вплинути і на проекти забудови, каже заступник голови КМДА Михайло Кучук: «У міста немає повноважень на надання дозволів для проведення будівельних робіт». За новим законодавством, мовляв, дозволи на проведення будівельних робіт сьогодні надає Інспекція державного архітектурно–будівельного контролю.

...хоча продавати заповідні землі — протизаконно

«УМ» вирішила з’ясувати, чи це справді так, і звернулася по коментар до юриста Марини Соловйової, яка в судах бореться з найскандальнішими столичними забудовниками. За її словами, хоч київська влада і намагається «вмити руки», проте насправді лукавить. «Для будівництва у столиці має бути погодження з Головним управлінням охорони культурної спадщини і ще шістьма структурами, підпорядкованими саме КМДА. І якщо взялися зносити, то адміністрація мала знати про це. Якщо ж погоджень немає, це серйозне порушення, і влада мала відреагувати, звернувшись до прокуратури», — зазначає юрист. А інформація Попова про те, що 99% Андріївського належить не місту, а забудовникам, є свідченням порушення законодавства. «Ділянки на узвозі продавати не можна. Це регулюється законом України про охорону культурної спадщини. Узвіз — частина заповідника Стародавній Київ, це особливо цінні землі — історико–культурного призначення, і надавати їх в оренду можна тільки за згоди Верховної Ради. А передавати їх у власність не можна взагалі!» — наголошує пані Марина.

Більше того — поки Попов займається самовідбілюванням і шукає винних, наприклад у Мінкультури, у нього в руках є реальний механізм, щоб повернути місту всі «розпродані ще до нього» ділянки. «Для цього Київрада має скасувати попередні рішення про надання земельних ділянок. Так, як було, наприклад, із Жовтневою лікарнею (виділену під забудову територію забрали в БЮТівця Куровського. — Авт.)», — зазначає Марина Соловйова. Сценарій справді реалістичний, адже політичну більшість у Київраді Олександр Павлович має.

Представник громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Тімур Ібрагімов пропонує ще один варіант повернення розпроданого узвозу: «У нас є закон про відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. За ним можна повернути ділянки Андріївського узвозу Києву. Якщо закон застосовують до дачників на Русанівських садах, то і тут його слід було б застосувати — адже це теж суспільна потреба».

«Регіонал» «регіоналу» око не виклює?

Остання заява від ЕСТА–Холдингу щодо знесення трьох будинків, викладена гендиректором Миколою Нестеренком, звучить особливо непереконливо: «Я хочу донести до кожного гостя столиці — фасади будівель на Андріївському ми відновимо в тому самому вигляді, щоб зберегти історичне обличчя узвозу». При цьому компанія відмовляється від зведення там скляного офісного центру, а побудує «арт–простір». Сам Рінат Ахметов заявив, що «сталася груба помилка». Та чи справедливо довіряти його компанії візитку Києва після масових протестів, руйнування будинків, тріщин на стінах Музею Булгакова?

Марина Соловйова зазначає, що київська влада могла обрати більш гідний шлях — звернутися до прокуратури з проханням перевірити законність знесення і, якщо буде виявлено порушення, вимагати компенсацію в забудовника за заподіяну шкоду та відібрати землю. От тільки чи наважиться «регіонал» Попов піти проти «регіонала» Ахметова, відстоюючи інтереси якихось там киян?..

Максим САВЧУК,
Юрій ПРИМАЧУК