Лук’янівку трусить

12.04.2012

Уже тиждень Генпрокуратура перевіряє оприлюднені телеканалом ТВі факти щодо жахливих умов утримання під вартою ареш­тантів Київського СІЗО №13. У резонансному журналістському розслідуванні його автор — Костянтин Усов — стверджує, що за ґратами Лук’янівки люди не мають гарячої води, питна вода перенасичена хлором, на стінах слідчого ізолятора — грибок, що може спричинити рак. Тож вітчизняні СІЗО «накрили» не лише численні перевірки, а й фінансування від уряду «заднім числом» та кадрові зміни.

На початку тижня умови утримання в СІЗО зацікавили Президента Віктора Януковича, який знає про життя про той бік ґрат не з чуток. Перш за все глава держави запропонував Генпрокурору організувати перевірку столичного СІЗО і відзвітувати про її результати до 27 квітня 2012 року. А позавчора Президент Янукович доручив Прем’єр–міністру Азарову збільшити видатки на утримання осіб в установах попереднього ув’язнення та внести ці зміни до держбюджету. Доповісти про виконану роботу Микола Азаров має до 10 травня 2012 року. Інше доручення Президента — привести підзаконні нормативно–правові акти стосовно правил тримання взятих під варту осіб у відповідність до міжнародно–правових стандартів у цій сфері — мають виконати до 8 червня 2012 року міністр юстиції Олександр Лавринович та голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков.

Журналіст Костянтин Усов повідомляє, що гроші на ремонт камер Лук’янівського СІЗО — півтора мільйона гривень — уряд уже виділив, хоча й «заднім числом». «Комісії ходять по приміщеннях камерного типу щодня. Вони знищують цей грибок, інвентаризують майно і намагаються робити вигляд, що щось роблять, — зазначає автор нашумілого фільму. — Але я впевнений, що життя цього розслідування лише починається. Невдовзі правозахисні організації, у тому числі й західні, ходитимуть тими коридорами і перевірятимуть, як там живуть люди».

Пан Усов переймається не власною безпекою, а більше безпекою в’язнів СІЗО, які допомогли у зйомках фільму. Одночасно прокурор столиці Анатолій Мельник запевнив журналістів, що стосовно журналіста ТВі Костянтина Усова прокуратура не проводить жодних перевірок. Його лише запрошували до прокуратури, щоб дізнатися, чи відомі йому ще якісь факти зловживань із боку працівників СІЗО.

На час перевірки Лук’янівки групою слідчих за вказівкою прокурора Києва від виконання службових обов’язків усунуто в. о. начальника СІЗО Євгена Домбровського. Новим виконуючим обов’язки начальника СІЗО призначено Павла Голубовського, який донедавна очолював відділ діяльності слідчих ізоляторів апарату ДПтС. Уже завтра — 13 квітня — прокуратура визначатиметься за результатами перевірки, порушувати кримінальну справу, чи ні.

«Слідчі опитують усіх осіб, які утримуються в СІЗО, осіб, які відправлені в колонію для відбування покарання, а також осіб, звільнених з–під варти, а отже, не залежать від персоналу СІЗО. Після перевірки буде прийнято рішення щодо працівників і керівництва СІЗО», — каже прокурор Мельник. Він також сподівається, що вже за два місяці кількість арештантів Лук’янівки зменшиться до встановленої норми — близько 3200 осіб. Наразі це СІЗО перевантажене на дві сотні чоловік. Але ще півроку тому цей ізолятор був «перенаселений» на тисячу з гаком!

Водночас Генпрокурор Віктор Пшонка позавчора доручив керівникам прокуратур у регіонах невідкладно провести перевірку умов утримання осіб в усіх закладах пенітенціарної системи країни. Але цього, мабуть, недостатньо. Представники всеукраїнської громадської ініціативи «Щит права» вимагають від Генпрокурора провести також і перевірки за фактами порушень прав людини в установах пенітенціарної системи. За даними активістів, за останні півтора року в місцях позбавлення волі зросла кількість актів суїциду, а також кількість померлих за різних обставин (якщо у 2010 році за ґратами померло трохи більше восьмиста осiб то у 2011 році вже близько 1200).

 

ДО РЕЧІ

Найближчим часом Президент Віктор Янукович внесе на розгляд Верховної Ради зміни щодо вдосконалення законодавства, яке стосується боротьби з катуваннями. За словами радника Президента Андрія Портнова, йдеться зокрема про зміни до закону про Уповноваженого ВР з прав людини, які передбачатимуть новий національний превентивний механізм додаткового контролю правозахисників за «місцями несвободи».

«Це новий термін, який практично не застосовувався. Ми говорили про місця позбавлення волі, маючи на увазі слідчі ізолятори та колонії, — зазначив пан Портнов в ефірі телеканалу ICTV. — Сьогодні як місця несвободи можна класифікувати багато місць, де людина не може самостійно прийняти рішення про своє переміщення. Це дитбудинки, школи–інтернати, психіатричні заклади, заклади для осіб похилого віку, дисциплінарні та штрафні батальйони, місця утримання нелегальних мігрантів — тобто установи, підпорядковані не лише органам МВС або пенітенціарній службі, а й іншим відомствам. Загалом, за оцінками правозахисників, в Україні близько 5400 різного роду місць несвободи».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>