Довго капає — швидко п’ється.
Тільки лінивий нині на Волині не робить запасів цілющого березового соку. По чудодійний напій їдуть волиняни до лісів і лісочків, везучи слоїки та бідони хто велосипедом, хто автомобілем. Ті, хто не має часу на заготівлю, можуть купити сік і на ринку: підприємливі сільські мешканці налагодили його поставку в півторалітрових пластикових пляшках. Коштує така пляшчина зовсім небагато — 2,5 гривні. Це навіть дешевше за воду, а користі — у кільканадцять разів більше.
Продають сік і місцеві лісгоспи. Волинь залишилася чи не єдиним регіоном в Україні, де лісівники зберегли промислову переробку березових «сліз», хоча й тут чимало консервних цехів закрито й розпродано. До речі, саме волиняни кільканадцять років тому були першими не лише на українських, а й на всесоюзних теренах, поставивши переробку соку на промислову основу. Волинський березовий продукт із різними смачними й корисними добавками (шипшина, м’ята, глід, кропива, чорноплідна горобина) знали в усіх куточках СРСР. Зате тепер далеко не в кожному навіть луцькому супермаркеті знайдеш місцевий березовий сік, хоча банки із чистим, як сльоза, напоєм красуються на вітринах. Коли почитаєш етикетку, де виготовлений такий сік, — диву даєшся. Виявляється, у степах Херсонщини теж «ростуть» берези і там теж заготовляють сік! І ось таким фальсифікованим продуктом, виробленим невідомо з чого, поять місцевого споживача не лише магазини.
Була дуже подивована, коли волинські чиновники оприлюднили факти закупівлі такого, з дозволу сказати, соку соціальними закладами області. Продукти закуповують наче б то найдешевші на тендерах, а насправді ніякі вони не дешевші та ще й фальсифіковані. А тим часом справжній волинський березовий сік п’ють мешканці інших регіонів України, Польщі, навіть США (має контракт на його поставку Цуманський держлісгосп). У сусідів–поляків волинський сік продається у маленьких пляшках в аптеках як ліки, із відповідною супроводжуючою анотацією, де вказані всі його лікувальні властивості.
Щорічна заготівля березового соку в мережі Волинського управління лісового господарства становить понад 1000 тонн. Лідером у цій справі є Цуманський держлісгосп. Саме тут три роки тому започаткували ще одну оригінальну рецептуру консервації соку — замість цукру стали використовувати цілющу траву стевії, яка має у своєму складі природні цукри та є потужним імуностимулятором . І економія цукру відчутна (на тонні соку — 55 кілограмів), і — головне — такий сік можна споживати навіть хворим на цукровий діабет. Розробники планують відмовитись ще й від консервантів. Для цього хочуть замість лимонної кислоти використовувати в процесі консервації природну молочну кислоту, яку можна добути в процесі закислення соку.
Днями сама консервувала березовий сік за рецептом, яким поділився зі мною один лісник. У слоїки кладу жменю заморожених свіжих ягід чорної смородини і порічок, дрібку лимонної кислоти і цукру на смак — напій виходить фантастично смачний! Особливо з порічкою. Хоч і кажуть, що в соку, доведеному до кипіння, майже не залишається вітамінів, та все одно він корисніший, ніж магазинні соки, розведені з концентрату. До речі, вже доведено, що солодкий березовий сік не спричиняє карієсу зубів, тому для діток він незамінний.
Не знаю, як у вас, а в моєму підвалі дозрівають бутлі із березовим квасом, який можна пити ціле літо, робити на його основі чудову окрошку та холодні борщі. Заправляю квас за традиційним народним рецептом — додаю підсмажений ячмінь і сушені груші. Кажуть, особливо добрі для цього груші–дички. Можна заправити також розплавленим цукром, тоді квасок набуде ще й коричневого кольору.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
