Минулої неділі в Єгипті сплив термін подачі документів на реєстрацію кандидатів на перших у цій країні вільних президентських виборах після повалення рік тому Хосні Мубарака. Нового главу держави єгиптяни обиратимуть 23–24 травня. Попередній список із 23 претендентів було оприлюднено вчора, остаточний оголосять наприкінці квітня. Бурю невдоволення в єгипетському суспільстві, яке нібито прагнуло «демократизуватися» (саме з такою метою проводили революцію), викликало те, що буквально в останні хвилини свою кандидатуру зареєстрував колишній глава служби розвідки Мубарака й один із його найближчих соратників Омар Сулейман.
«Участь Омара Сулеймана у президентських виборах в Єгипті — це образа революції. Він був однією з ключових фігур режиму Мубарака і був йому вірний. Мубарак обрав його віце–президентом, коли стало скрутно», — прокоментував цю подію Хайрат аш–Шатир, кандидат у президенти від руху «Брати–мусульмани», представники якого здобули половину місць у парламенті на останніх виборах. Минулого тижня Сулейман заявив, що не братиме участі у президентських перегонах, але згодом переглянув своє рішення. «Брати–мусульмани» наполягають: близький політичний союзник поваленого президента Хосні Мубарака не може брати участі у політичному житті країни. І не лише вони. Десятки політичних партій та рухів погрожують розпочати «другу революцію» у випадку, якщо на виборах переможе Сулейман, який повністю асоціюється з режимом Хосні Мубарака. Є підозри, що Сулейман є висуванцем єгипетських військових, які мають справжню владу в країні і не збираються її віддавати ще багато років. Окрім нього, серед кандидатів є також інші високі особи з оточення Мубарака, наприклад екс–прем’єр–міністр Ахмед Шафік. Схоже, що військові розкладають яйця по різних кошиках.
Що ж до самого Хайрата аш–Шатира, то його кандидатура також під знаком запитання, оскільки 2008 року він був засуджений до семи років ув’язнення за створення воєнізованих груп з молодих членів ісламістського руху. А за єгипетським законодавством, громадяни з тюремним минулим не мають права брати участь у виборах. Тому «Брати–мусульмани» також оголосили про висування «запасного» кандидата, який стартує у випадку, якщо виборча комісія відхилить кандидатуру Хайрата Шатира навіть після того, як йому надано статус політв’язня. Йдеться про Мухаммеда Мурсі — главу «Партії свободи і справедливості», яка репрезентує рух «Братів–мусульман». І це при тому, що під час парламентських виборів «Брати» взагалі обіцяли не висувати свого кандидата в президенти, завдяки чому, не в останню чергу, й отримали від виборців більшість голосів.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
