«Шампанське відкорковувати рано»

05.04.2012
«Шампанське відкорковувати рано»

Парафування угоди про асоціацію з Євросоюзом — дуже важливий крок на євроінтеграційному шляху України. Проте відкорковувати шампанське ще зарано. Адже головні випробування, судячи з усього, ще попереду. «Події, що відбуваються протягом останніх двох років, починають створювати складності для переходу до наступних кроків, які могли б забезпечити втілення в життя цієї угоди», — наголосив учора під час медіа­клубу, організованого Інститутом світової політики, голова представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра.

За словами пана Тейшейри, коли чотири роки тому він починав працювати в Україні, головним викликом було зрушити з місця сам процес переговорів щодо угоди про асоціацію і, головне, створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі з ЄС. «Було очевидно, що це надзвичайно складний технічний процес. Тоді ми не могли навіть уявити, що після його завершення зіштовхнемося з іще більшими труднощами!» — наголосив посол ЄС.

Під час перебування при владі «помаранчевих» європейські дипломати й політики скаржилися на те, що неможливо вести переговори, оскільки не ясно, з ким говорити: варто було узгодити певне питання з представниками секретаріату Президента, як представники Кабміну висували власні — цілком протилежні — умови. Тому після приходу «регіоналів» європейці спершу було зітхнули з полегшенням: нарешті в переговорному процесі задіяна справді згуртована команда. І справді, завдяки цій згуртованості технічний бік справи вдалося вирішити значно швидше. Але виникла нова, значно більша, проблема: Україна різко відкотилася назад за показниками демократії, прав людини, боротьби з корупцією — тобто стандартами, дотримання яких є беззаперечною умовою для євроінтеграційних перспектив будь­якої держави.

Під час розмови пан Тейшейра неодноразово наголошував на моментах, які викликають найбільшу стурбованість Євросоюзу: вибіркове застосування правосуддя проти лідерів опозиції, відкат назад у дотриманні прав людини й відповідності демократичним стандартам, корупція тощо. Зрозуміло, що одним із головних тестів для подальшої євроінтеграційної долі України стануть парламентські вибори, за якими Євросоюз спостерігатиме особливо пильно. Щоправда, офіційних вимог щодо участі в кампанії засуджених Юлії Тимошенко та Юрія Луценка Брюссель наразі не висував.

Після парафування угоду про асоціацію України з ЄС треба ще підписати, а для цього потрібне одностайне рішення всіх 27 держав­членів Європейського Союзу. Далі — ратифікація в усіх парламентах і Європарламенті. Проте якщо чинна українська влада й надалі плюватиме на демократичні стандарти з Лаврської дзвіниці, парафуванням усе може й обмежитися. Принаймні зараз багато лідерів держав ЄС та політичних сил у Європарламенті не розуміють, чому вони повинні давати «добро» на приєднання до єдиної європейської спільноти країни, в якій людину можуть кинути за ґрати тільки тому, що так вигідно владі, а результати голосування на ранок після виборів можуть виявитися зовсім не такими, як реальний вибір народу.

Звісно, нам дуже неприємно, що ЄС від початку поставив Україну в один ряд із країнами Північної Африки в програмі Європейської політики сусідства або з авторитарною Білоруссю — в програмі Східного партнерства. Проте, можливо, для цього були підстави? «Україна — європейська держава, і це зазначено в угоді про асоціацію. Це — необхідна умова, але її недостатньо, — наголосив Жозе Мануел Тейшейра. — Від початку формування Євросоюзу було визначено, що країни, які претендують на членство в ньому, мають бути безумовно демократичними. Свого часу диктатури були і в Греції, і в Іспанії та Португалії, проте ці держави над­звичайно швидко перейшли до демократичних стандартів. Через 1­2 роки після повалення авторитарних режимів там було ухвалено нові конституції — конституційними асамблеями, які обирав народ, а не призначав президент. Навіть у Тунісі вже через рік після «Арабської весни» ніхто не мав сумнівів у прозорості виборів і відповідності їх результатів до реального волевиявлення народу. А тепер подивіться, де через 20 років після розпаду СРСР досі залишається Україна?»

І справді. Саме від українського народу, тобто нас із вами, залежить, чи відбудеться в Україні справжня представницька демократія, кого ми оберемо і чи дозволимо й надалі цим «обраним» нехтувати нашу думку й демократичні стандарти.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>