Хто привабливий — Київ чи Попов?

03.04.2012

Представники двох найбільших опозиційних фракцій Київради — «УДАР» Віталія Кличка та БЮТ — заявляють: перший Київський інвестиційний форум, на якому минулого четверга представили більше 140 проектів і який мав стати «платформою діалогу між бізнесом та владою», став, швидше, піар–платформою для кандидата в мери Олександра Попова, ніж реальним «маячком» для іноземців, що у Київ вкладати вигідно.

У коментарі «УМ» заступник голови «УДАР» у міськраді Наталія Новак висловила впевненість: форум навряд чи покращить інвестиційний клімат столиці. Відтак місту не слід чекати залучення значних коштів. «Коли у нас непривабливий інвестиційний клімат і не може бути ні гарантій держави, ні гарантій Києва для інвесторів (місто в боргах, невиконаний бюджет на 2 мільярди 700 мільйонів гривень), всі проекти лишаються казочкою, — зазначає пані Наталія. — Кожен проект повинен мати приблизну кошторисну вартість, а коли навіть місця, де буде зведено деякi проекти, визначені нечітко, то це лише мрії. Якщо ж, наприклад, говорити про пріоритетний «Київ–Сіті», то, як на мене, цей проект і не потребує зовнішнього інвестора, це проект для забудовників, яких у нас вистачає». Наталія Новак вважає, що зiбрання в «Інтерконтиненталi» навіть важко назвати форумом, адже «там були присутні переважно внутрішні інвестори». Враховуючи те, що і Стратегію розвитку Києва, й Інвестиційний форум готували спільно з фондом Ахметова, можна припускати, що форум проводили під «свого інвестора» — того, який візьме наші гроші, які пішли в офшор, потім залучить їх як інвестиції, а прибуток знову піде за кордон, — каже панi Наталя. — Висновок — «Захід був корисним для піару КМДА — киянам продемонстрували «успішність» роботи адміністрації на чолі з Поповим».

Опозиціонер зі столичного БЮТу Олександр Бригинець узагалі переконаний, що це одна з акцій, у ході якої «киян переконували, як вони гарно житимуть, якщо виберуть мером Попова». За словами депутата, доказом того, що Інвестиційний форум був, швидше піаром, а не практично корисним заходом, є те, що на ньому знову заговорили про будівництво метро на Троєщину. «Таке роблять перед кожними виборами мера, — каже Бригинець. — Але в даному випадку, коли все метро працює в одній системі і коли воно, як заявляють, збиткове, уявити собі, що знайдеться інвестор і побудує ще одну гілку, неможливо».

За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, регіональні інвестиційні форуми ніяк не впливають на приплив інвестицій у країну. «Інвестиційний клімат не можна створити окремо в якомусь регіоні, навіть у столиці. Це питання бюджетної, грошово–кредитної, податкової політики держави. Якщо в цих сферах держава працює на деградацію економіки, це бачать аналітики. Вони дають рекомендації інвесторам: працювати в Україні хоч і потенційно прибутково, але ризиковано з точки зору захисту свого бізнесу. Адже політика уряду і Нацбанку непередбачувана. Тому як у цілому в Україні, так і в Києві, працюють переважно інвестиції спекулятивного характеру та інвестиції завоювання ринку. Тоді як інвестицій розвитку, на жаль, практично немає», — зазначив він у коментарі «УМ».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>