Попередні слова

30 березня, як і планувалося, Україна і ЄС нарешті парафували угоду про асоціацію. Свої підписи під цим багатостраждальним документом поставили заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін від України та керуючий директор Служби зовнішніх дій з питань Європи та Центральної Азії Мирослав Лайчек — від Європейського Союзу. Із коридорів «регіональної» влади на цю подію відреагували бадьорими заявами, в тому числі й глави МЗС Костянтина Грищенка, про «відкритий шлях до підписання». У Брюсселі ж такі «шапкозакидальницькі» настрої викликають щонайменше здивування. Європейські чиновники й високопоставлені дипломати фактично не приховують: принаймні до парламентських виборів Україні нема чого й сподіватися на підписання угоди. А ситуація, що склалася в нашій державі напередодні цих виборів (передусім — ув’язнення й відсторонення від участі в кампанії Юлії Тимошенко та Юрія Луценка), дає надто мало підстав для оптимізму.

Нагадаємо, парафування угоди про асоціацію — суто технічна процедура. Проте затягування цього процесу, який українська сторона марно сподівалася завершити ще під час грудневого саміту Україна—ЄС у Києві, також може багато означати. Більше того, як натякають джерела в європейських дипломатичних колах, Брюссель «тягтиме кота за хвоста» й надалі — знову–таки з огляду на «невідповідність» деяких кроків України задекларованим в угоді про асоціацію стандартам. Як з’ясувала газета «Коммєрсант», із 1700–сторінкового договору, переважну частину якого займає угода про всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС, минулої п’ятниці сторони завізували лише близько десятої частини. Хоча й підписали зобов’язання парафувати решту сторінок «до кінця літа». Але навіть після цього головний етап підтвердження євроінтеграційних прагнень України — підписання і, головне, ратифікація угоди всіма державами–членами ЄС — буде ще попереду.

«Я вважаю — і це моє враження від дуже багатьох розмов, — що угода має дуже гарний шанс бути підписаною у першій половині наступного року під час литовського головування в Євросоюзі», — заявив в ефірі «5–го каналу» Павло Клімкін. «2013? — із сумнівом у голосі перепитав журналістів на вчорашній прес–конференції Генрик Литвин — Надзвичайний і Повноважний посол Польщі, яка доклала до зближення України з Євросоюзом чи не найбільше зусиль. — Не знаю. На сьогодні для України в цьому сенсі все набагато складніше, ніж раніше. Тож зараз усе залежить від політичної волі ЄС, яка має бути такою сильною, щоб переконати в необхідності підписання й ратифікації угоди про асоціацію навіть тих у Євросоюзі, хто цього не хоче».

А тим часом деякі польські експерти не виключають: залежно від результатів парламентських виборів–2012, Брюссель може затягнути з підписанням угоди аж до виборів Президента України 2015 року. І тут уже тільки від Києва залежить, чи відбудеться те підписання взагалі.