Ця «довгограюча» кримінальна історія починалася ще у січні 2002 року, коли селянин iз Миргородського району разом із двома неповнолітніми дітьми прийшов у гості до знайомої. Дорослі одразу почали «обмивати» зустріч спиртним. А коли до їхнього застілля захотів приєднатися ще один сусід, між чоловіками спалахнула бійка, під час якої «пізнішому» прибульцю обухом сокири було завдано з десяток смертельних ударів по голові... Проти згаданого татуся порушили кримінальну справу за навмисне вбивство. Однак підозрюваний тоді «розчинився» у просторі та часі на... ціле десятиліття!
Правоохоронці знали про те, що він має родичів у Молдові, тож оголосили зловмисника у міждержавний розшук. Та з’ясувалося, що й у сусідній державі той не сидів на місці — весь час мандрував по різних містах і селах, перебиваючись випадковими заробітками на будівництві. Таке «заплутування слідів» у постійному страху бути спійманим фактично не відрізнялося від життя бомжа. Зрештою через десять років чоловіка таки спіймали в Молдові й екстрадували до України.
Зараз він перебуває у слідчому ізоляторі Полтави. Втікач, за інформацією прес–служби обласної міліції, повністю визнає свою провину й чи не найбільше жалкує за тим, що... так довго переховувався від правоохоронців. За його словами, «уже відсидів би» навіть за вбивство, бо ж інкримінована йому стаття передбачає позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. «Обтяжуватиме» вирок суду ще й факт його втечі. Отож, чоловік фактично лише «подвоїв» собі термін розлуки з родиною.