Європа наздогнала США за обсягами військової підтримки України - дослідження
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Українці масово перестають платити за електроенергію. Борги обертаються несплаченими зарплатами, безробіттям, зростанням бідності. Енергокомпанії вдаються до крайніх заходів — відмикань. Однак навіть якщо рівень платежів поліпшиться, це не вирішить іншої проблеми — нестачі грошей для забезпечення стабільного постачання світла в наші домівки. Тому наступним кроком має стати перегляд тарифів.
У березні про наміри відімкнути від струму своїх найбільших споживачів заявили енергетики Києва, Луганська, Полтави, Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя, Житомира. Привід однаковий: рівень розрахунків за електроенергію у перші два місяці 2012 року виявився найнижчим за останні десять років — 88,8%. Борг склав понад 12,5 млрд. грн. «Найбільшими боржниками є підприємства ЖКГ (близько 5 млрд. грн. боргу) і водоканали — 4 млрд. грн. З останніми проблема наростає, немов снігова куля, з 2009 року — низькі тарифи з водопостачання покривають його собівартість усього на 50—60%. Тому рівень оплати водоканалами реальної вартості електроенергії — всього 10—20%», — каже колишній міністр комунального господарства Олексій Кучеренко.
Значною є і заборгованість бюджетних установ. Директори деяких з них віддають перевагу купівлі нового годинника чи автівки перед сплатою рахунка за світло. І дають хабара інспекторові обленерго, щоб той не відмикав установу від струму. У списку боржників знайдемо навіть Мінфін, суди і правоохоронців.
Борги за електроенергію перед обленерго спричиняють суцільний ланцюжок неплатежів в економіці, каже комерційний директор «Дніпрообленерго» Юрій Паршин. Гроші недоотримає «Енергоринок», далі — генерація (ТЕС, АЕС, ГЕС тощо), потім — шахтарі. Це може призвести до великих соціальних потрясінь. «Зараз генерація винна вугільникам 2 млрд. грн. Це може призвести до невиплат зарплат шахтарям. Вугільні об’єднання не зможуть повністю сплачувати кошти в бюджети і фонди соціального страхування», — пояснює голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.
Підраховано: кожна гривня, яку недоплатив звичайний споживач за постачену електроенергію, — це мінус 100 грн. зарплати шахтаря. Кожні 15—20 гривень боргу — це вже половина із середньої шахтарської зарплати. В Україні їх близько 400 тисяч, із родинами — 1,2 млн. людей. У кращому разі, вони просто затягнуть пояси і стануть купувати менше продуктів у магазинах. У гіршому — вийдуть на вулиці. Відтак компанії просто змушені вдаватися до відмикань як крайнього заходу, коли інші аргументи — попередження, звернення до судів чи прокуратури — вже не діють. У разі поглиблення проблеми надалі до таких заходів вдаватимуться все частіше.
Утiм навіть вирішення проблем із боржниками лише частково покращить ситуацію в енергетичних компаніях. Не менш важливе питання — рівень самих тарифів. По–перше, ціни на електроенергію не зростали майже 7 років. Інфляція ж за цей час сягнула майже 100%. «За поточних тарифів для населення, які нижчі собівартості виробництва на 70%, деякі обленерго недоотримують від побутових споживачів близько 20—30%. Тож фактичний рівень відшкодування видатків генерацій становить всього 10%», — говорить аналітик ІК Eavex Capital Дмитро Чурін. «Зараз економічно обґрунтований рівень тарифу для населення — 1,06 грн. за кВт/год. замість 0,28 грн.», — додає голова Профспілки працівників енергетики і електротехнічної промисловості Сергій Шишов.
По–друге, ще від радянських часів в Україні діють «ножиці цін». Це означає, що ціна струму для населення «дотується» порівняно високими тарифам для промисловості. Рівень субсидування у 2011 році становив понад 28 млрд. грн. Це близько 2% ВВП, які могли б піти на розвиток промисловості, підвищення конкурентоздатності наших підприємств у світі, створення робочих місць. Популістський обман полягає в тому, що насправді «субсидію» ми беремо з власної кишені, переплачуючи за вітчизняні товари у магазині. Адже в їхній вартості вже закладена завищена ціна електроенергії. 20 гривень недоплати за світло, підрахували експерти, «відгукується» 100 грн. втрат із кишені.
По–третє, піднімати доведеться і ціну струму для промисловості. Тарифу ледве вистачає на поточні ремонти. А про модернізацію енергоблоків не йдеться зовсім. Низка аварій на ТЕС у лютому показала, що проблема стабільної роботи енергосистеми — це питання національної безпеки. З огляду на плановане скорочення споживання імпортованого газу в найближчі 15—20 років використання електроенергії тільки зростатиме. Отже, треба будувати нові потужності. За оцінками Міненерговугілля, обсяг інвестицій, що його необхідно залучити в галузь у найближчі 20 років, становить $110 млрд. грн. Щоб залучити ці кошти, інвестору потрібно намалювати гарантований план повернення вкладень на найближчі роки. У тому числі й за рахунок зростання ціни.
Звісно, підвищення тарифів не буде стрибкоподібним. Достатньо річного збільшення на рівні інфляції плюс 2—3%. Проте чітко заявлений графік підвищень дасть змогу і громадянам, і підприємствам планувати свої видатки. Приміром, купувати енергоощадне обладнання. За умови виконання навіть елементарних правил економії енергії (наприклад, вчасного вимкнення світла) пересічний мешканець мегаполісу може зекономити до 60% енергії. Тому підвищення тарифів навіть на 50% йому не страшне.
Крім того, зростання цін на електроенергію поновить соціальну справедливість: більшість громадян, які споживають до 200 кВт/год. електроенергії на місяць, зможуть розраховувати на адресну підтримку через механізми державних субсидій. Натомість багатії будуть платити за підвищеними ставками та ще й за більшу кількість спожитого струму.
У тому, аби заговорити перегляд тарифів, зацікавлені зовнішні сили, мета яких — довести енергетику України до самознищення і отримати контроль над нашою промисловістю. Проте чим менше ми будемо зважати на такі провокації, тим більше отримаємо шансів на енергетичну незалежність.
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Бійці 225 окремого штурмового батальйону ЗСУ отримали 15 нових бронемашин "Козак-2М1" і 25 одиниць "Козак-5" виробництва ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Практика". >>
Українці в рази частіше почали дарувати автомобілі. Зокрема, в сервісних центрах МВС фіксують значне зростання кількості реєстраційних дій із транспортними засобами лише протягом квітня. >>
Про це повідомив власник компанії RC Store з виробництва та імпорту FPV-дронів на власній сторінці в Instagram. >>
Підтримало закон 428 євродепутатів. 131 – проти і 44 утримались. >>
Посол Данії в Україні Олє Егберг Міккельсен закликає українську владу «не хвилюватися» щодо обіцяних поставок винищувачів F-16. >>