«Комуналка» для обраних

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального­ господарства вважає, що вартість комунальних послуг для населення має бути диференційованою — залежно від рівня доходів. «У структурі доходів населення затрати на утримання житла та отримання комунальних послуг не повинні перевищувати 15 відсотків», — заявила під час «круглого столу» в агенції «Українські новини» начальник управління економіки й тарифної політики міністерства Світлана Старцева.

Тобто людина, яка отримує тисячу гривень зарплати, в ідеалі, мала б заплатити 150 грн. «комуналки» на місяць. При цьому зараз жителі квартир і приватних будинків у різних регіонах України скаржаться, що платити за газ, електроенергію та комунальні послуги доводиться не менше 500 грн. у холодні та не менше 300 грн. у літні місяці.

Популярній передвиборчій ініціативі, коли «багаті мають заплатити за бідних», можна було б лише порадіти, якби не одне «але». Відомо, що в нашій країні багаті ховають свої гроші «в тіні»: офіційно мають невеликий дохід, їхнє майно записано на родичів, гроші зберігаються у зарубіжних банках, а затрати вони «оптимізують», оформлюючи різні державні пільги та субсидії.

Водночас депутати не поспішають ухвалювати закон про оподаткування предметів розкоші. Нагадаємо, згідно з цим законопроектом, додатково оподатковувати мають квартири площею понад 200 та приватні будинки площею понад 400 метрів квадратних, яхти, літаки й автомобілі з об’ємом двигуна більше чотирьох літрів. Уникнути оподаткування можливо, якщо предмети розкоші будуть оформлені на юридичних осіб.

Крім того, держава підтримуватиме багатих, які вклали свої гроші в банки. Кілька днів тому Президент підписав Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якому, зокрема, зникло положення, згідно з яким держава гарантує повернення вкладів, менших за 150 тисяч гривень, у випадку банкрутства банку. Цю норму запровадили під час кризи 2008 року, щоб вкладники не забирали кошти з банківських установ. Очевидно, влада вважає, що криза вже остаточно минула.

«Тепер Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сам вирішуватиме, яку суму платити вкладнику», — пояснив Українському банківському порталу член парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін. Цікаво, що у Фонд можуть входити державні чиновники та народні депутати, тож уникнути корупційної складової під час повернення вкладів навряд чи вдасться. Закон набере чинності через шість місяців.

А ТИМ ЧАСОМ...

У Житомирі за борги знову відімкнули чотири станції водоканалу. Без води залишилося майже 20 тисяч квартир. Це вже далеко не перший конфлікт між Житомирським водоканалом та ПАТ ЕК «Житомиробленерго», адже водоканал заборгував за використану електроенергію понад 26 мільйонів гривень. Мешканці квартир сумлінно платять за воду, але борг накопичується. Водоканал пояснює це тим, що тарифи лише на 60% покривають вартість водопостачання.

Учора подачу води повернули, однак в режимі обмеженого доступу. Найбільше її дефіцит відчувають мешканці верхніх поверхів кількох спальних районів міста, куди вода не надходить через зниження тиску подачі.

«Ми обмежили споживання електроенергії водоканалом. Залишили їм енергію лише для відкачки і подачі води з метою уникнення проривів. Якщо до кінця березня водоканал не поверне борг або принаймні не запропонує план поетапної його виплати, ми будемо змушені відключити подачу електроенергії взагалі. Адже станом на 1 квітня борг зросте ще на півтора мільйона гривень», — сказав «УМ» комерційний директор ПАТ ЕК «Житомиробленерго» Сергій Невмержицький.

У самому водоканалі такій ситуації вже не дивуються. «Історія цих стосунків триває вже рік. Перше таке відключення відбулося на початку минулого року. Ми сподіваємося, обленерго зрозуміє, що електроенергію використовують в інтересах громади, а не в бізнесових цілях. Добре, що до кінця березня це питання більше не порушуватимуть», — повідомили «УМ» у прес–службі КП «Житомирводоканал».