Тріумф на Подолі

Позавчора, напередодні Дня театру, в Києві вручали ювілейну «Київську пектораль». Мистецька премія, заснована двадцять років тому Головним управлінням культури Києва та столичним відділенням Спілки театральних діячів, є найстаршою на пострадянській території театральною відзнакою. Визначаючись iз переможцями у чотирнадцяти номінаціях, експерти та оргкомітет обирають також лауреатів номінації «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва». Цього року почесними лауреатами «Пекторалі» стали Анатолій Решетніков та Олексій Кондратенко; грамоти від міського управління культури отримали Олексій Кондратенко та Микола Рушковський.

Тенденцію останніх років, коли на церемонії «Київської пекторалі» владу представляли заступники та помічники перших осіб, цього разу було порушено (можливо, це одномоментна акція, пов’язана з ювілеєм, але менше з тим). З професійним святом працівників театру вітали особисто голова КМДА Олександр Попов та міністр культури Михайло Кулиняк. Вітальна мізансцена у виконанні Кулиняка особливою оригінальністю не вирізнялася: міністр традиційно зачитував адреси й телеграми від Президента–Прем’єра–Голови ВР, а на сцену в цей час виносили кошики квітів. Олександр Павлович прийшов із суттєвішими подарунками — від міста театральна громада Києва отримала три квартири. Щасливими власниками квадратних метрів стали Олена Гончарова (ТЮГ), Олександр Кобзар (Театр драми і комедії) та Микола Дядюра (Національна опера).

Що стосується власне лауреатів, то всі номінації отримали своїх переможців. Беззаперечним лідером «Київської пекторалі–2012» став Театр на Подолі, який узяв шість із чотирнадцяти «Пекторалей» (найкраща вистава, режисура, чоловіча й жіноча роль, музичне й сценографічне оформлення). Режисер Віталій Малахов навіть пожартував: мене, мовляв, у залі вже ненавидять — виходжу на сцену і виходжу...

Щоправда, головного подарунка від Києва Театр на Подолі все ніяк не дочекається. Ще кілька місяців тому столична влада обіцяла до Дня міста добудувати нове приміщення театру на Андріївському узвозі, а зараз обіцянки переносять на осінь. Але Віталій Юхимович, який за роки, поки будується новий театральний дім, уже встиг стати філософом, оптимізму не втрачає: «Ось увійдемо в нове приміщення, будемо ставити нові спектаклі і на наступній «Пекторалі» нікому вже іншому місця не залишимо. Насправді я повністю впевнений, що театр — це не цегла, головне — це трупа, колектив театру». До речі, своє старе приміщення в Гостиному дворі Театр на Подолі також незабаром залишить і, поки чекатиме новосілля, гратиме вистави в Будинку архітектора.

Найемоційнішими переможцями були дебютанти — режисер Станіслав Жирков та актор Віктор Марвін. І їх можна зрозуміти. Театр, як відомо, завжди існував усупереч, і театр «Відкритий погляд» — яскравий тому приклад. Без жодної фінансової підтримки міста чи меценатів, не маючи власної сцени, ці молоді люди примудряються випускати вистави, які за емоційною потужністю дають фору більшості спектаклів, що йдуть в iменитих театрах і в які вкладають не один десяток тисяч гривень. Як розповів Станіслав Жирков, за грошову премію — а цього року вона становить 8 тисяч гривень — театр планує придбати проектор.

Традиційно не всі лауреати прийшли за своїми відзнаками. (Та й узагалі, аншлагу в Театрі Франка не спостерігалося: пригадую, в студентські роки на «Київську пектораль» нас заледве пропускали на балкон другого ярусу, нині ж і партер був заповнений не весь). Свою нагороду, наприклад, не змогла отримати Людмила Смородіна — її Валентина Валентинівна з «Гімну демократичної молоді» упевнено обійшла на фінальних преміальних віражах інших конкуренток. Як пояснив співведучий церемонії Олексій Богданович, причина в пані Смородіної поважна — вона на зйомках.

СТАТИСТИКА

Рекорди та факти «Київської пекторалі» за двадцять років:

— Найбільше відзнак отримала вистава Театру імені Франка «Брати Карамазови» — 8.

— 6 «Пекторалей» в активі композитора Юрія Шевченка, по 4 відзнаки мають Андрій Александрович–Дочевський, Олександр Курій, Алла Рубіна.

— «Універсальним солдатом» «Пекторалі» є Лев Сомов (нагороди за дебют як автора п’єси, чоловічу роль та краще пластичне вирішення вистави).

— Серед фіналістів премії фігурувало близько 150 вистав.

— Усього в числі лауреатів «Київської пекторалі» побували майже сто митцiв.

ПРЕМІАЛЬНІ

Лауреати «Київської пекторалі–2012»

«За кращу драматичну виставу»

«Минулого літа в Чулимську» (Театр на Подолі)

«За кращу музичну виставу»

«Травіата» (Муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва)

«За кращу дитячу виставу»

«Пасажир у валізі» (Театр драми і комедії на Лівому березі)

«За кращу камерну виставу»

Push Up (Новий драматичний театр на Печерську)

«За кращу режисерську роботу»

Віталій Малахов, «Минулого літа в Чулимську» (Театр на Подолі)

«За краще виконання чоловічої ролі»

Василь Кухарський — Васька Пєпєл, «На дні» (Театр на Подолі)

«За краще виконання жіночоі ролі»

Вікторія Булітко — Валентина, «Минулого літа в Чулимську» (Театр на Подолі)

«За краще виконання чоловічої ролі другого плану»

Андрій Самінін — Ракітін, «Найвище благо на світі» (Театр драми і комедії на Лівому березі)

«За краще виконання жіночої ролі другого плану»

Людмила Смородіна — Валентина Валентинівна, «Гімн демократичної молоді» (Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка)

«За кращу сценографію»

Марія Погребняк, «На дні», (Театр на Подолі)

«За кращу музичну концепцію вистави»

Вікторія Булітко, Іван Небесний, «Минулого літа в Чулимську» (Театр на Подолі)

«За краще пластичне вирішення вистави»

Лев Сомов, «Пасажир у валізі» (Театр драми і комедії на Лівому березі)

«За кращий акторський дебют»

Віктор Марвін — Золотарьов, «Ты помнишь, Алеша...» (Академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»)

«За кращий режисерський дебют»

Станіслав Жирков, «Наташина мрія» (Театр «Відкритий погляд»)