Ліну Костенко читають на рівних

Черговий шкільний скандал. Батьки учнів четвертого класу з українською мовою навчання Луганської середньої загальноосвіт­ньої школи I—III ступенів №20 стверджують, що днями їх поставили перед фактом: якщо до 1 вересня в класі не набереться достатня кількість бажаючих навчатися державною мовою (нині в ньому 16 дітей), учнів доведеться перевести до іншої школи або ж записати до російськомовних класів. «Завуч початкових класів Олена Галицька заявила, що українського класу в школі не буде, що батьки повинні змиритися з цим і змінити ставлення до цієї теми. Ми хочемо, щоб наші діти навчалися українською мовою. Але коли в навчальний заклад приходять батьки, які хочуть, щоб дитина навчалася в україномовному класі, в підсумку дирекція записує дітей у російський, переконуючи, що україномовний клас не набереться», — розповіла Агентству регіональних новин мати четвертокласниці Олена Шамрай.

Насправді ж, пояснюють в управлінні освіти та науки Луганської облдержадміністрації, дирекція не має права закрити український клас. А заяви батьків тут вважають, швидше, емоційними. «Очевидно, сторони не так зрозуміли одна одну, — пояснює «УМ» начальник управління науки та освіти Луганської ОДА Ірина Цимбал. — Школа №20 на доброму рахунку, а клас є в сітці тих, на які виділено фінансування, тому закрити його не можуть апріорі, оскільки на нього виділено кошти з державного бюджету».

За словами Ірини Іванівни, батьків лише попередили, що клас потрібно наповнювати. І робити це слід спільними зусиллями — дирекції школи і батьків. «Сам навчальний заклад, за законом, не може відмовити у виборі школи і класу для навчання. Зі слів директора школи, я зрозуміла, що батькам запропонували разом розмістити оголошення в пресі й на телебаченні про набір до україномовного класу. Декілька років тому міськрада Луганська ухвалила рішення, згідно з яким у класі не може навчатися менше 25 учнів. Утім ситуація по області свідчить: у деяких селах кількість учнів становить навіть п’ять осіб у класі, попри це їх ніхто не закривав і не буде. Однак це не означає, що, приміром, згаданий клас не треба намагатися доукомплектувати. Утім як і те, що, якщо цього зробити не вдасться, його закриють. Швидше, йдеться про домисли батьків. На що я можу компетентно заявити: питання про закриття українського класу навіть не розглядається».

У тому, що питання закриття класу не стоїть, переконує і директор школи №20 Ірина Приходько. «Так, ми справді запропонували батькам або допомогти з наповненням класу, або перевести дітей у прекрасну українську гімназію, яка розташована за 500 метрів від нашої школи, — пояснює «УМ» Ірина Михайлівна. — Це далеко не єдиний клас у нашій школі з державною мовою навчання: є і п’ятий, і шостий, і цього року навіть випускний — одинадцятий. Наша школа приділяє достатньо уваги державній мові. Приміром, лише в минулу п’ятницю у нас відбувся творчий вечір на тему читання поезії Ліни Костенко. І, повірте, як учні 11–го класу з російською мовою навчання так і 11–го класу з українською мовою навчання читали українські вірші на рівних. Тема, що нині постала, є швидше штучно роздутою. Державна мова в нашому навчальному закладі перебуває на належному рівні».