Доборолась Україна до самого краю...

«Золото» «Динамо»

      Ну ось і все. Одні — відсвяткували, решта — відмучилася. Перші — це київські динамівці, котрі на повному серйозі підійшли до останнього матчу 13-го чемпіонату України й не дозволили «Волині» порадувати своїх фанів бодай нічиєю з лідером. Подейкували, що рвійність лучан пояснювалася теоретичною спроможністю «Шахтаря» таки перегнати «Динамо» — мовляв, Ахметов «про всяк випадок» простимулював Кварцяного та його команду. Утім такі підозри, попри нагнітання пристрастей динамівським телекоментатором, розвіялися, варто було подивитися на склад гірників у паралельній грі. Мірча Луческу за не надто переконливого рахунку в другому таймі дав шанс проявити себе дублерам на кшталт Кулакова й Чигринського, і ті каші не зіпсували. Мабуть, якби донеччани розраховували на виграш «Волині» в «Динамо», то пустили б у хід грізнішу зброю. А так підсумковий рахунок, з яким «помаранчево-чорні» розгромили запоріжан, застиг на позначці 5:0. Віце-чемпіони не кривили душею, коли перед останнім туром зазначали, що подумки вони вже у відпустці, — грали «на розслабоні». А ось підопічні Михайличенка єдині цього дня відпрацювали з повною самовіддачею, підійшовши до луцького поєдинку з такою відповідальністю, з якою підходять, мабуть, не до кожної єврокубкової гри. Слід зазначити, що суперник впирався не гірше якогось «Левськи» на останній кваліфікаційній стадії Ліги чемпіонів. А от надламаний був суто в стилі внутрішньої української першості, де свої умови всім диктує гранд: Флорін Чернат завершив контратаку киян ударом з-за меж штрафного майданчика одразу після того, як харківський арбітр Подушкін не дав пенальті у ворота Шовковського.

      Після закінчення луцького матчу «біло-сині» рвонули на авіаційних крилах перемоги до столиці, де на них чекав заповнений рідний стадіон «Динамо». Як виявилося, весь концертний шум навколо міжнародного турніру юнацьких збірних пам'яті Банникова був організований і штучно затягувався до пізньої ночі заради того, аби привітати на домашній арені футболістів «Динамо». І гульня, до якої вже 11-разові чемпіони України приєдналися як головні герої о 22.30, видалася на славу. Видно було, що батьки клубу не пошкодували грошей на святкову розкіш. Кубки, шампанське, коло пошани під золотим дощем... А потужність та вигадливість феєрверку із салютом, схоже, перевершили все бачене досі в столиці...

      Але шампанське вивітрюється, а суть залишається. Вкотре доводиться зазначати, що все пізнається в порівнянні. І матчі чемпіонату України у своїй переважній більшості є блідою пародією на зразки якісного футболу, який ми бачимо на Євро-2004. Можна святкувати взяття чергового українського «золота» хоч 11-денним салютом, а реальну цьогорічну силу вітчизняного чемпіона ми взнаємо лише восени, коли «Динамо» поміряється силами з колегами із Заходу Європи. Хоча, згадаймо, минулого сезону нашого безумовного лідера переграли навіть на Сході — московські залізничники. Прогнозуючи чемпіонське міжсезоння, ризикнемо припустити, що трансферна політика динамівців буде зведена до нуля. Свого Верпаковскіса Суркіс нарешті знайшов.

«Срібло» «Шахтаря»

      Поки що все логічно й справедливо: рівень української першості катастрофічно низький, «Динамо», яке стабілізувало склад і тренерську лаву, на півголови вище за «Шахтар», гірники у свою чергу настільки ж вивищуються над наступними переслідувачами і самі мають карати себе за те, що надто пізно звільнили Бернда Шустера. В історії залишиться 11-разове чемпіонство «Динамо» із перевагою над «Шахтарем» у 3 очки, а про те, що амбітна й дуже небідна команда з Донецька на початку другого кола випереджала киян на 5 очок, забуто вже зараз. Бо цю перевагу перекреслила серія катастрофічних невдач, які припинилися тільки після звільнення іноземного тренера, чий рівень, як з'ясувалося, не відповідав ані завданням команди, ані підбору виконавців у нинішньому «Шахтарі». Адже ці самі футболісти без високооплачуваного Білявого Ангела виграли Кубок України і сім матчів чемпіонату поспіль. Як і у випадку з динамівцями, дійсний рівень гірників покаже Євроліга. Досі амбіції найбагатшої в Україні людини, якою вважають власника «Шахтаря» пана Ахметова, щодо потрапляння в груповий турнір ЛЧ було реалізовано лише раз, а найчастіше «донецькі» зазнавали в Європі гучних фіаско. Схоже, тепер керівництво зробило правильні висновки. Новий наставник — румун Мірча Луческу — і ментально ближчий до «другої збірної Східної Європи», і має досвід успішної боротьби на континентальній арені. У міжсезоння гірники надто розслаблятися не будуть — місцем їхніх зборів, які почнуться вже 29 червня, визначено Швейцарію, де й умови цивілізовані, і спаринг-партнери підходящі. Пан Луческу вже назвав журналістам свою команду, яка працюватиме з ним у Донецьку: «Ми — це тренер з фізпідготовки Карло Ніколіні, з яким я був у «Брешії», «Галатасараї» й «Бешикташі», а також Олександр Спиридон з Молдови, який добре говорить російською, і Володимир Гаврилов — тренер воротарів». На відміну від киян, донеччани обіцяють значні пертурбації у складі. Луческу без особливих сантиментів вказав на двері болгарина Предрагу Пажину (котрий ще раз підтвердив свою «провальність» на чемпіонаті Європи), сенегальцеві Ассану Ндіайє та нашому ветеранові Михайлу Старостяку, який, вочевидь, продовжить кар'єру в Росії. Уже однією ногою в «Шахтарі» Ян Лаштувка — воротар, який щойно став чемпіоном Чехії у складі остравського «Баніка» й має замінити травмованого Стіпе Плетикосу і скласти йому гідну конкуренцію після одужання хорвата. Крім того, неминуче посилення складу і в інших лініях. Зокрема Луческу хоче, щоб у центрі оборони грали футболісти однієї національності.

Проблеми решти

      А решта справді відмучилася. Щоправда, і в цій «решті» є помітний зсув, який можна з натяжкою номінувати як «відкриття сезону». Ідеться про зрослий рівень дніпропетровського «Дніпра», складеного суто з вітчизняних кадрів і веденого тренером Євгеном Кучеревським. Мабуть, Михайличенко не образиться, якщо ми віддамо Євгенові Мефодійовичу пальму першості «найкращого тренера-2003/04». Адже він примудрився створити з хлопців «другого ешелону», не затребуваних вітчизняними грандами, боєздатний колектив, котрий наробив «шурхоту» вдома, вибив із Кубка України саме «Динамо» й уперше з-поміж українських клубів за часи незалежності пройшов у весняну стадію Кубка УЄФА, де пропустив лише один гол від майбутнього фіналіста — «Марселя». Як показали ігри національної команди, базовим клубом для збірної «Дніпро» робити недоцільно. Але загалом Кучеревський обрав правильний шлях і вже наступного сезону міг би втрутися в суперечку за місця, вищі третього. Наразі дніпряни стали таким собі київським «Динамо» серед означеної нами «решти», виштовхнувши з цієї ніші донецький «Металург». Останній тур, у якому «Дніпро» вперше за весь чемпіонат програв удома («Борисфену»), — не показник. Команда, як і багато хто минулої суботи, виступала напіврезервним складом, з «чемоданним» настроєм.

      А от «МД» здав позиції. У команди «Індустріального союзу Донбасу», схоже, ті самі болячки, що й у старшого брата «Шахтаря». Не даремно в.о. головного тренера «металургівців» Том Каанен заявив, що матч проти «Ворскли» був останнім для нього на посаді донецького наставника. Клуб шукає іншого, авторитетнішого «коуча». Але, вочевидь, знову за кордоном.

      Нижче ж четвертого місця — боротьба за рівень плінтуса чи нижче нього, і це — головна проблема чемпіонату України. Ризикнемо взяти на себе сміливість і зазначити, що планка вітчизняної першості порівняно з попередніми роками знизилася, чому сприяло збідніння абсолютної більшості колективів у порівнянні з грандами, продовження «дифузії» низькопробних легіонерів, абсолютна відсутність українських «зірочок». Досить глянути на турнірну таблицю, згадавши при цьому рівень гри «Оболоні» чи «Борисфена», щоб оцінити «силу» нашого «другого ешелону». Честь і хвала, звісно, тим самим оболонцям зі стовідсотково українським підбором виконавців. Саме це, виходить, лідери вітчизняних середняків. Зведімо в очному двобої «Оболонь» із «Боруссією» чи «К'єво», й отримаймо визначення неспівмірності рівнів нашої першості та чільних європейських. Ну й заодно ціну динамівського шампанського. Досить сказати, що ця сама звитяжна «Оболонь» через фінансові та кадрові проблеми не змогла навіть нашкребти гравців на останній виїзний матч (який, до речі, виграла в іншого подібного «міцного горішка», «Чорноморця»).

      Так само через «не можу» дотягувала свою лямку до кінця чемпіонату ледь не половина «вишки». Що то за турнір, у якому переважна більшість команд вважає щастям убезпечитися від вильоту в нижчий дивізіон, після чого «розкатує рукава» й розслабляється, за бажанням виступаючи очковим меценатом для «страждущих»? Фінансова, відтак кадрова й ігрова нестабільність найяскравіше проявилася в «Арсеналі», котрий у попередній першості ходив серед лідерів, але через брак коштів змушений кожне коло починати в новому, дедалі слабшому складі. А тут ще оказія з хорошим тренером Грозним, чию тривалу хворобу дехто пояснює не так медичними причинами, як наслідками одного підозріло програного матчу...

      Ще один біль національного чемпіонату — договірні матчі. Якщо раніше підозри щодо таких ігор породжували які-не-які, але скандальчики, то тепер уже всі на це махнули рукою. Підозри є, навіть дуже обгрунтовані, але ніхто й не думає лікувати цю виразку хірургічним шляхом. Краще так само «поподейкувати». Хай навіть у ФФУ є підстави писати листи зі скаргами самому Президенту Кучмі. Листи йдуть, жодних правових висновків нема, дивні результати футбольних матчів лишаються.

      Шкода. Шкода весь український футбол. Він разом з інтригою та конкуренцією в чемпіонаті втрачає національну збірну, котра вже поступається у світовому рейтингу Бахрейну й Конго, втрачає самобутні колективи. Якщо минулого року припинила існування олександрійська «Поліграфтехніка», то тепер така сама доля загрожує іншому клубу з Кіровоградщини — «Зірці». Ця команда ще з першого кола продовжувала агонізувати на безгрошів'ї, ночуючи по дорозі на виїзні матчі в зламаних автобусах. Кіровоградців «прибили» ще й згори — рішенням КДК ФФУ про зняття 3 очок, хоча подібні проблеми з виплатою зарплат футболістам є і в інших клубах. Нині лише четверо чи п'ятеро футболістів, за словами тренера Юрія Коваля, ще не подали заяви про звільнення, так що примарні навіть надії на виживання в першій лізі.

      Там першу скрипку мають грати самобутні «Карпати» — команда, котра на старті другого кола заявлялася в Кубок Інтертото, тобто гадала посісти місце як мінімум у середині турнірної таблиці. Але покотилася по похилій, дискредитувавши свого колишнього рятівника, нині вже хворого на серце тренера Мирона Маркевича. Галичани самі винні — якщо нема гри, то годі звинувачувати «когось» у протидії. До останнього дня у Львові сподівалися на те, що Апеляційний комітет ФФУ стане на бік «Карпат» і задовольнить їхнiй «позов», забравши перемогу в «Борисфена». АК вистрілив коротким «ні». Але гріш ціна команді, котра вимагає нарахувати собі три очки замість нуля на підставі лише того, що за суперника грав «недодискваліфікований» футболіст. Це ж виходить, що Юрій Максимов здатен самотужки обіграти всіх Налєп, Аньямке, Кабанових та Годвінів? Зараз дехто з прихильників львівської команди розраховує на інші кабінетні рішення, на кшталт розширення «вишки» до 18 команд. Але це було б занадто. Будемо сподіватися, що перша ліга загартує «Карпати» для гідного суперництва у вищому дивізіоні. Хоча й у першому вистачає своїх проблем, і з «договорняками» там ще гірша ситуація, і рівень пропорційний.

      Хотілося б вірити у зростання всіх разом. До того ж, згадаймо, першість, що стартує в липні, матиме щасливіший номер — 14-й, а ще — резерв для підсилення у вигляді турніру дублерів. Однак чи не буде це підставою для ще більшого послаблення головних команд? У клубів бракує грошей для підтримання штанів «основи», а тут ще й така розкіш. Навіть Луческу проти, хоча, звісно, нікуди не дінеться.

      ...Експерименти над українським футболом тривають. Найближчий — матч за Суперкубок між «Динамо» і «Шахтарем» 8 липня. Далі буде.

 * * *

      У сезоні 2004/05 Україну в єврокубках представлятимуть одразу п'ять клубів: у Лізі чемпіонів — київське «Динамо» (з третього кваліфікаційного раунду) та донецький «Шахтар» (з другого кваліфікаційного раунду), в Кубку УЄФА — дніпропетровський «Дніпро» (основний груповий турнір), донецький «Металург» та маріупольський «Іллічівець» (кваліфікаційні раунди). «Іллічівець» здобув путівку як найкраща команда чемпіонату України за рейтингом «чесної гри».

 * * *

     З вищого дивізіону вибули львівські «Карпати» та кіровоградська «Зірка». Їх замінять ужгородське «Закарпаття» та харківський «Металіст».

     Відтак залишилося тільки п'ять команд («Динамо», «Шахтар», «Дніпро», «Таврія» і «Металург» (З)), які за час проведення чемпіонатів України жодного разу не вилітали в першу лігу. Запоріжці, щоправда, за підсумками минулого сезону «завоювали» таке право, але залишилися у «вишці» завдяки зникненню «Поліграфтехнiки».

ВИЩА ЛIГА

Результати матчів 30-го туру:

«Шахтар» — «Металург» (З) — 5:0

      16 360 глядачів

      Голи: Тимощук, 6; Маріка, 16; Кулаков, 59; Стойкан, 73 (пен.); Гай, 80

      Вилучення: Дуляй, 36 (фол останньої надії) — Заяць, 41 (2 попередження); Демченко, 55 (удар рукою суперника, який не володів м'ячем)

«Дніпро» — «Борисфен» — 0:1

      4 000 глядачів

      Гол: Карамушка, 60

«Кривбас» — «Карпати» — 0:2

      7 500 глядачів

      Голи: Кудінов, 8; Кабанов, 72

«Арсенал» — «Зірка» — 3:1

      800 глядачів

      Голи: Бабич, 16; Омелянчук, 40 (пен.); Окодува, 51 — Постолатьєв, 5

«Чорноморець» — «Оболонь» — 0:2

      6 500 глядачів

      Голи: Мазуренко, 59, 83

«Волинь» — «Динамо» — 0:2

      7 200 глядачів

      Голи: Чернат, 29; Гусин, 68

«Таврія» — «Іллічівець» — 1:0

      4 000 глядачів

      Гол: Пирву, 13

«Ворскла-Нафтогаз» — «Металург» (Д) — 1:3

      3 000 глядачів

      Голи: Петкович, 9 — Деметрадзе, 47; Олексієнко, 54; Акобян, 90

Підсумкове становище команд:

            I     В     Н     П     М     О

1. «Динамо» 30    23    4     3     68-20 73

2. «Шахтар» 30    22    4     4     62-19 70

3. «Дніпро» 30    16    9     5     44-23 57

4. «Металург» (Д) 30    14    10    6     51-34 52

5. «Чорноморець»  30    11    12    7     38-33 45

6. «Оболонь»      30    11    8     11    34-35 41

7. «Борисфен»     30    11    8     11    25-29 41

8. «Іллічівець»   30    10    10    10    34-36 40

9. «Арсенал»      30    10    7     13    38-44 37

10. «Кривбас»     30    10    6     14    26-41 36

11. «Металург» (З)      30    8     8     14    26-40 32

12. «Таврія»      30    7     11    12    22-28 32

13. «Волинь»      30    7     8     15    25-44 29

14. «Ворскла-Нафтогаз»  30    6     9     15    26-49 27

15. «Карпати»     30    6     8     16    22-39 26

16. «Зірка» 30    3     8     19    16-43 14

      Примітка. «Зірка» позбавлена 3 очок згідно з рішенням КДК ФФУ від 05.05.2004 р.

      Кращі бомбардири:

Георгій Деметрадзе («Металург» (Д) — 18 голів

(з пен. — 4), 27 матчів

Олександр Косирін («Чорноморець») — 14 голів

(з пен. — 3), 26 матчів

Звонимир Вукич («Шахтар») — 10 голів, 27 матчів

Максим Шацьких («Динамо») — 10 голів, 19 матчів

Олег Венглинський («Дніпро») — 9 голів (з пен. — 1), 19 матчів

Андрій Воробей («Шахтар») — 9 голів, 28 матчів

Валентин Белькевич («Динамо») — 9 голів

з пен. — 1), 24 матчі

      Рейтинг «чесної гри»: «Іллічівець» — 7,833, «Динамо» — 7,765, «Шахтар» — 7,737, «Чорноморець» — 7,568, «Оболонь» — 7,486, «Борисфен» — 7,449, «Таврія» — 7,408, «Ворскла-Нафтогаз» — 7,400, «Металург» (Д) — 7,381, «Зірка» — 7,370, «Дніпро» — 7,338, «Металург» (З) — 7,331, «Арсенал» — 7,245, «Кривбас» — 7,242, «Волинь» — 7,233, «Карпати» — 6,984.

ПЕРША ЛІГА

      Результати матчів 34-го туру: «Спартак» (І-Ф) — «Нива» — 1:0 (гол: Гамарник, 80), «Карпати-2» — «Красилів-Оболонь» — 0:1 (гол: Коробкін, 80), «Динамо-2» — «Металіст» — 3:1 (голи: Ярмаш, 8; Огненович, 16, 89 — Гладкий, 68), «Борекс-Борисфен» — «Спартак-Горобина» (С) — 2:3 (голи: Тимченко, 43; Сапай, 51 — Касьян, 21; Птачик, 74; Мащенко, 77), «Сталь» — «Зоря» — 0:0, «Нафтовик» — «Полісся» — 3:1 (голи: Кретов, 14; Куценко, 79; Старгородський, 39 — Паршин, 82; нереалізований пенальті: Харченко, 21 («Н»)), «Арсенал» (Х) — ЦСКА — 1:1 (голи: Коваль, 67 — М.Маковський, 83), «Шахтар-2» — «Закарпаття» — 1:3 (голи: Півненко, 90 (пен.) — Мацюк, 2, 13; Сизихін, 87), ФК «Миколаїв» — «Нафком-Академія» — 3:0 (голи: Закотюк, 42; Пахолюк, 82; Попов, 75; вилучення: Негерей, 15 («Н»)).

Підсумкове становище команд:

            I     В     Н     П     М     О

1. «Закарпаття»   34    22    4     8     49-27 70

2. «Металіст»     34    19    9     6     51-24 66

3. «Нафтовик»     34    17    11    6     52-33 62

4. «Динамо-2»     34    18    5     11    65-35 59

5. «Сталь»  34    17    7     10    45-27 58

6. «Спартак» (І-Ф)      34    15    10    9     42-38 55

7. «Арсенал» (Х)  34    15    7     12    41-40 52

8. «Нива»   34    14    10    10    34-24 52

9. «Спартак-Горобина» (С)    34    11    13    10    40-41 46

10. «Шахтар-2»    34    12    8     14    43-43 44

11. ЦСКА    34    12    6     16    29-39 42

12. ФК «Миколаїв» 34    11    9     14    31-31 42

13. «Красилів-Оболонь»  34    10    10    14    35-54 40

14. «Нафком-Академія»   34    9     11    14    35-43 38

15. «Зоря»  34    8     13    13    28-42 37

16. «Карпати-2»   34    8     9     17    37-48 33

17. «Борекс-Борисфен»   34    8     5     21    29-52 29

18. «Полісся»     34    3     7     24    22-67 16

      Кращі бомбардири: Олександр Алієв («Динамо-2») — 16 (з пен. — 2), Сергій Півненко («Шахтар-2») — 15 (з пен. — 5), Сергій Левченко («Нафком-Академія») — 13 (з пен. — 1), Віктор Мацюк («Закарпаття») — 12.

      Замість львівських «Карпат-2», бородянського «Борекса-Борисфена» й житомирського «Полісся» наступного сезону в першій лізі гратимуть «Газовик-Скала» (Стрий), «Динамо-Ігросервіс» (Сімферополь) та «Сталь» (Дніпродзержинськ).