Учора на брифінгу в Генпрокуратурі керівник прес-служби Сергій Руденко прокоментував хід розслідування найрезонансніших кримінальних справ. Наразі слідство вже не сумнівається, що вибух у Дарницькому суді таки не був випадковістю, як це свого часу стверджували правоохоронці. За словами Сергія Руденка, під час досудового слідства прокуратура отримала неспростовні докази того, що особи, які заклали у приміщення Дарницького районного суду Києва вибухівку, ставили собі на меті зірвати судове засідання. Під час обшуку на квартирі одного з трьох затриманих було знайдено та вилучено вибухову речовину, аналогічну тій, яка застосовувалась для вибуху у приміщенні суду, а також 2 електродетонатори миттєвої дії. Зараз слідство встановлює осіб, які, можливо, надавали консультацію злочинцям щодо підготовки вибухового пристрою до дії, а також встановлює осіб, які могли продати їм вибухівку.
Орієнтовно слідство у цій справі буде закінчено у липні. У тому ж місяці нарешті до суду потрапить ще одна резонансна справа — порушена у зв'язку з катастрофою Су-27 над аеродромом «Скнилів» два роки тому. За словами Сергія Руденка, за цією кримінальною справою до відповідальності притягуються 10 посадових осіб Військово-повітряних сил України, у тому числі колишній командувач ВПС і командир 14-го авіаційного корпусу. Наразі обвинувачувані вже ознайомились на 95% з матеріалами справи, а їхні захисники — на 81%.
У не менш резонансній «військовій» справі — вибуху складу в Артемівську в жовтні 2003 року — перед судом постануть 5 осіб. Зокрема, в. о. командира військової частини А-0621, на території якої стались вибухи, майор Бевз, прапорщики Ботнер, Петрак, Гетьманський, а також цивільна особа, яка безпосередньо у день вибуху виконувала газозварювальні роботи в одному із складів, що й призвело до вибуху. Як зазначив Сергій Руденко, під час слідства було зібрано докази, що ці особи протягом певного часу на території складів розбирали снаряди, а потім продавали їх на металобрухт. Отримано докази, що зазначені люди вкрали та реалізували як металобрухт боєприпаси на суму понад 5 тисяч гривень, тоді як внаслідок вибуху на території артскладів державі було завдано збитків на суму 38 мільйонів гривень, повідомляє УНІАН.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
