Нас сiм мiльярдiв! Нас уже сiм мiльярдiв —
шумить, гримить схвильований ефiр,
i рiжуть слух, мов пострiли бiльярднi,
чутки, анонси, брехнi й поговiр.
Лякають нас астрологи й пророки,
вiщують бiди крупнi i малi,
а ми, сердешнi, плодимось нiвроку
i множимо проблеми на Землi.
Премудрий цвiт Оксфордiв i Гарвардiв,
адепти всiх релiгiй та iдей
лякають нас, що темпи мiліарднi —
то джерело нещастя для людей.
А ми такi нескоренi чи впертi
на зло недолi ростимо дiтей
у цiй одвiчнiй диво–круговертi
кохань, зачать, народжень i смертей.
Щомитi крик нового немовляти,
а хтось i смерть стрiчає в той момент,
спiшать, спiшать планету заселяти
i Азiя, i чорний континент.
Беруть народи все новi висоти,
у бебi–бум Китай передовик, —
а нас у свiтi лиш одна двохсота,
i та вже тане, нiби снiговик.
Вiтчизна наша — рай над синiм морем,
що викликає заздрiсть i в богiв,
а ми i досi плодимо на горе
чужинських слуг i власних ворогiв.
А ми все десь позаду, в ар’єргардi,
i все скаргами ґвалтуємо ефiр,
i множаться iнфаркти мiокардiв,
i лiзуть злиднi в український двiр.
Кудись бредем без радостi й наснаги,
покiрно, тихо тягнемо ярмо,
бо вкотре здуру вiддали «варягам»
i волю, i державницьке кермо!
Микола МАЦІПУРА
Берислав,
Херсонська область