В Україні немає жодної спеціалізованої лабораторії, яка могла б досліджувати звичайну питну воду за міжнародними стандартами. Про це на презентації Асоціації виробників мінеральних та питних вод повідомив начальник науково–дослідного центру випробування продукції «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. «Ми широко досліджуємо харчові продукти, шукаємо там різні шкідливі компоненти, але маю сказати, що в жодному харчовому продукті не нормується стільки показників, як у питній воді, — каже Володимир Семенович. — Скажімо, за вимогами нашого СанПіНу (Державні санітарні правила і норми. — Авт.), питна вода нормується за більш як сотнею показників. А якщо ми візьмемо вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, то там маємо до 500 таких показників!». За словами фахівця, звичайній лабораторії без належного устаткування дуже важко знайти мікрограми якихось домішок у краплі води. Тому на сьогоднішній день реалізувати вимоги показників безпечності води за нормами ВООЗ практично неможливо. «В Україні немає жодної лабораторії, яка могла б це зробити, — каже фахівець. — Держава мала б подбати про те, щоб створити спеціалізовану лабораторію, яка займатиметься винятково контролем питної та, можливо, стічних вод. Наприклад, у сусідній Росії є два великих центри, які досліджують саме питну воду».
Фахівець пояснює, чому такий аналіз є важливим. В Україні, як правило, воду перевіряють на наявність токсичних елементів, органічних компонентів, а також досліджують мікробіологічні, радіологічні показники. Проте навіть вода, в якій усі ці показники є в межах норми, не завжди є придатною для пиття. Адже українські норми не враховують показники фізіологічного складу води, ті самі, які роблять воду живою чи мертвою. «Якщо гарно очистити воду, ми отримаємо дистильовану рідину, яка за всіма показниками безпечності буде відповідати СанПіНу, — каже Володимир Семенович. — Але така вода не матиме повноцінного фізіологічного складу. І це вже буде не та вода, яку можна щоденно пити або готувати з неї їжу. Так, фільтр забере жорсткість, магній, кальцій, але водночас може збільшити і калій, і натрій, вивівши вміст цих елементів за фізіологічну норму. А споживач, потративши значні кошти, питиме неповноцінну воду».
«Дистильована вода — це отрута, жодної користі для організму вона не дає, навпаки — вимиває все, — пояснює завідуючий лабораторією спеціальних харчових продуктів та епідеміології харчування Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва, професор Віталій Корзун. — Сьогодні все більше і більше дослідників, які використовують сучасні технології визначення складу води, говорять про те, що у воді розчинено дуже багато мінеральних і органічних речовин, які конче необхідні людині. Тому не можна бездумно використовувати різні фільтри, не розуміючи, а що дає цей фільтр. Потрібно знати, що ти фільтруєш, які мінерали чи органіка забираються, і врешті — що ж ми отримаємо, профільтрувавши воду».
Відтак фахівці радять пити артезіанську (бюветну, якісну бутильовану) воду — вона є природно чистою і найбільше відповідає фізіологічним потребам людського організму. А власникам сільських криниць — обов’язково робити дослідження води в санстанції, адже колодязі здебільшого наповнені поверхневими водами, в які може потрапляти все, що завгодно.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
