Мала сцена — великі можливості

Малу сцену Театр Франка будував двадцять три роки. Змінювалися президенти і уряди, оновлювалися трупа й репертуар, а відкриття нового театрального майданчика й далі фігурувало серед перспектив невизначеного майбутнього. І ось крапка у цих непростих фінансово–мистецьких стосунках театру й держави нарешті поставлена: позавчора Малу сцену не лише відкрили з усіма почестями, а й освятили і навіть зіграли на ній першу виставу.

«Мала сцена була готова ще наприкінці минулого року, — сказав на церемонії відкриття художній керівник театру Богдан Ступка. — Але її презентацію ми спеціально запланували на цей день, оскільки 17 березня нашому видатному режисерові Сергію Данченку виповнилося б 75 років. Він очолював наш театр понад двадцять років, він мріяв про цей майданчик, і наша Мала сцена, яка вміщує до 200 глядачів, носитиме ім’я Сергія Данченка. У нас на неї великі надії — тут iтимуть вистави за Достоєвським, Лесею Українкою, Іваном Франком, Василем Стефаником...» Свою невеличку промову Богдан Сильвестрович виголошував, опираючись на палицю — через хворобу актор останнім часом дуже мало з’являється на публіці...

Владу на церемонії представляли Прем’єр–міністр України Микола Азаров, міністр культури Михайло Кулиняк, радниця Президента Ганна Герман... Своє вітальне слово Микола Янович розпочав із запитання–інтриги: що спільного у долях Малої сцени, Дарницького мосту і трамвая на Борщагівці? Мабуть, правильна відповідь, за логікою пана Азарова, мала б звучати так: те, що ці важливі об’єкти–довгобуди столиці були добудовані нинішньою владою. Але вона iз зали так і не прозвучала, тож Прем’єр–міністр, оперативно вручивши грамоти та подяки уряду працівникам театру й будівельної компанії і повідомивши, що дуже любить ходити в театр, але йому не часто це вдається, хутко зник за дверима з написом «Вихід».

Франківці ж, залишившись у родинному колі, продовжили святкове тестування нової сцени. Премію імені Сергія Данченка, якою Спiлка театральних дiячiв нагороджує за вклад у режисуру, отримав художній керівник Севастопольського театру імені Луначарського Володимир Магар. Вручаючи йому цю відзнаку, голова СТД Лесь Танюк зауважив, що «мала сцена — це ознака здоров’я театру», адже саме такі камерні майданчики дають змогу експериментувати, винаходити нові театральні форми, нову стилістику... Першою ж виставою на новій сцені стала «Увертюра до побачення», яку зіграли Остап Ступка та Наталка Корпан. Спектакль за новелою Івана Франка «Сойчине крило» поставив режисер Андрій Приходько.

Отже, сцену відкрито, тепер завданням №1 для керівництва театру має бути її змістовне наповнення. Не зайве також і відрегулювати кондиціювання, оскільки частина глядачів першої вистави на Малій сцені змушена була сидіти у крижаній атмосфері. Дехто не витримував і виходив із зали. А дехто, у тому числі й відомий російський актор Сергій Гармаш, який приїхав привітати франківців, мужньо додивлявся спектакль, стоячи під стіною.