Аїд з нашого міста

Ранок понеділка розпочався у Тернополі з величезних заторів у самому центрі. На перетині головної вулиці — Руської — та прилеглої до неї вулиці Князя Острозького посеред проїжджої частини утворилася діра діаметром більше метра. Дорогу перекрили, а через кілька годин там уже зяяло чимале провалля, яке довелося розкопувати екскаваторами, аби зрозуміти причину утворення провалу. Близько доби комунальні та екстрені служби працювали безперервно, аби спочатку докопатися до каналізаційних труб на шестиметровій глибині (була версія, що саме вони спричинили руйнацію дороги), а потім засипати величезну яму. Відтак фахівці зробили попередній висновок: провал утворився внаслідок багаторічного впливу на труби газоподібних виділень каналізаційних стоків. За словами керівника «Тернопільводоканалу» Володимира Кузьми, саме вони поступово роз’їли метал, після чого каналізація почала вимивати землю з–під дорожнього покриття.

«Багаторічного» — це м’яко сказано. Для тернополян не секрет, що переважна частина каналізації центральної частини міста будувалася ще «за Австрії і Польщі», тобто наприкінці ХІХ століття. До того ж у 1960—70–х незрозуміло чому проігнорували одну дуже серйозну річ: прокладаючи сучасну каналізаційну мережу, стару не вивели в дренаж і не зафіксували, тож вона стала постійним фактором різноманітних підземних руйнацій. Замінити ж «австрійську» каналізацію зараз і дуже складно, і дуже дорого. Тим часом упродовж останніх років в центрі Тернополя проломи, прогини і тріщини почастішали. Минулоріч, приміром, дірка посеред проїжджої частини утворилася за кілька десятків метрів від нинішньої, біля храму Різдва Христового.

Знавці історії Тернополя висувають ще одну дуже вірогідну причину виникнення таких проблем — розгалужену мережу підземних ходів. Їх існування підтверджене серйозними архівними документами, а от детальної карти «підземок» міська влада ніколи не мала. Ніхто їх ніколи серйозно не досліджував. За Союзу на це було накладено табу, і якщо десь на якийсь з тих ходів і натрапляли, то відразу надходила вказівка засипати чи навіть залити бетоном. А в часи незалежності на «спелеологічні» висліди бракувало грошей. Отож місто спокійнісінько розбудовується без урахування того, що діється «насподі». Час лише загострюватиме проблему. Особливо якщо врахувати, що щільність та інші параметри забудови диктуються явно не здоровим глуздом, а винятково комерційними інтересами.

ТІЛЬКИ цифри

Тільки за два перші місяці року в Тернополі сталося 60 аварій у системі водогонів, 740 заторів — у системі каналізації, зокрема чотири аварії з необхідністю розкопування труб. Директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма застерігає, що місто «перебуває на порозі катаклізму в зв’язку із суттєвою зношеністю системи водогону».