Як оподаткувати Skype?

Петро Яцук, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), розповів, що його дуже турбує питання покращення якості зв’язку в інформаційних мережах України. Мовляв, операторам доводиться розширювати сітки через «поважчання» контенту. «Ось яскравий приклад — Skype (послуга миттєвого відеозв’язку. — Авт.). За три роки з невідомої компанії вона перетворилась на мільярдний за вартiстю актив. Це компанія, можна сказати, віртуальна. Крім співробітників і обладнання, на якому вони працюють, основну вартість Skype формує програмне забезпечення. Гроші вона приносить великі. Водночас росте і навантаження на сітки. Операторам зв’язку нікуди діватися. Регулятори вимагають від них покращення якості послуг — розширення сіток. Але в операторів на це вже нема грошей. Це проблема. І якщо ми її не вирішимо спільними зусиллями, вона лише поглибиться», — розповів Петро Яцук виданню «Коментарi».

Нові доходи можна отримати лише завдяки монетизації послуг доступу до контенту, пояснює свою позицію Петро Петрович журналістам. І цим примусив їх серйозно задуматись: хто і за що має платити додатково? Адже провайдери і так платять державі податки за право користуватися оптово–волоконним зв’язком (і, до речі, самі зацікавлені у тому, аби покращувати його якість), а користувачі інтернету, відповідно, платять провайдерам за кількість «спожитих» мегабайтів. Пояснити «УМ», що саме мав на увазі Петро Яцук учора прес–служба НКРЗІ ще не була готова.

Прослідкувати, як саме кожен із нас використовує куплені в операторів мегабайти трафіку, держава не може — через те, що інформацію цю оператори не повинні надавати, і тому, що «просіювати» доведеться велику кількість інтернет–користувачів. Тож і платити прості люди, які користуються Skype, можуть лише своїм операторам, а не якимось невідомим державним оподатковувачам. Нагадаємо, що вищеназваний тип послуг надає не українська, а міжнародна компанія.

«Мені не зрозуміло, що мав на увазі Петро Яцук, говорячи про монетизацію послуг доступу до контенту, — прокоментувала «УМ» голова правління інтернет–асоціації Тетяна Попова. — Оператори і так мають мінімальний дохід, крім того, вони самі за свої гроші покращують засоби зв’язку, бо безпосередньо зацікавлені в цьому. Якщо обкласти їх ще більшим податком, мережа не буде розширюватися, відповідно, якість зв’язку може лише погіршитися, а тарифи прогнозовано зростуть». «Ми будемо розробляти нормативні документи у сфері регулювання доступу до послуг, інформації, контенту. Ми знаходимося на першому етапі — тільки відчиняємо двері. І не знаємо, що за ними буде», — це цитата з виступу Яцука. За його словами, НКРЗІ буде починати переговори як з операторами ринку телекомунікацій, так і з компаніями, що надають інтернет–послуги.

Так чи інакше, але інтернет може подорожчати.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Українцi — лiдери зi сплати податкiв

Згiдно з інформацією Світового банку, Україна стала лідером за кількістю податків, які громадяни сплачують державі. Мається на увазі не величина суми, а довжина списку. Вітчизняний список податкiв нараховує аж 135 пунктів. Для прикладу, в Румунії, яка займає другу позицію цього не надто престижного рейтингу, знімають податок за 113 пунктами, а мешканцi Ямайки (3–тє місце) — за 72. Водночас у Гонконгу існує всього три податки, а в Грузії, Швеції, Сінгапурі — по чотири. Нагадаємо, що українська влада неодноразово повторювала, що прiоритетом їхньої роботи є дерегуляція економіки та спрощення оподаткування.