Цей художник–киянин, академік мистецтва, кавалер ордену Св. Анни ІІ ступеня, свої картини про традиційний український побут успішно виставляв у Мюнхені, Берліні, Парижі. Частина його картин відтоді зберігається за кордоном. Скажімо, картину «Вихід з церкви у Страсний четвер» придбав після виставки один з музеїв Мюнхена. А картину «Гопак», експоновану в паризькому салоні, купив Лувр. Один iз найуспішніших митців кінця ХІХ століття, учитель Олександра Мурашка, Фотія Красицького, Казимира Малевича, здобув славу ліричними сюжетами з життя українського села, що часто мали громадянський та правозахисний підтекст.

Перша українська бієнале сучасного мистецтва, яка має нанести на арт–карту світу київський «Мистецький арсенал», частково скориставшись інформприводом Євро–2012, активно пропагує свої майбутні акції. У п’ятницю куратор Arsenale–2012 британець Девід Еліот виступив із лекцією перед студентами і викладачами кузні українських арт–кадрів — Національної академії образотворчого мистецтва і дизайну. Зробивши короткий екскурс в історію contemporary art концептуалізм за мінімалізмом, pomo (постмодернізм) за концептуалізмом), пан Еліот історичну частину завершив фразою: «Коли в 1960–х роках я працював куратором в Оксфорді, contemporary art називалося мистецтво, яке робили в Західній Європі і США. З тих пір у світі все дуже змінилося, і ми робимо бієнале сучасного мистецтва в Києві. Тепер не так важливо, сучасне це мистецтво чи ні, — важливо, якісне воно чи ні».

Ще не «розсекречена» для публіки назва книги і дата надходження її у продаж, але вже тепер можна сказати, що роман стане бестселером. Головне — прізвище автора. У ЗМІ поширилася інформація, що британська письменниця Джоан Роулiнг, остаточно розпрощавшись iз серією книг про хлопчика–чарівника Гаррі Поттера, працює над детективним романом.

Ірландський класик Джеймс Джойс вважав, що в разі зруйнування рідного Дубліна місто цілком вільно буде реставрувати за його романом «Улісс». Чи не такої самої думки може бути Андрій Курков, видавши «Львівську гастроль Джимі Хендрікса», адже знакова топографія славного міста Лева представлена у цьому романі якнайдетальніше. На тутеш­ньому Личаківському цвинтарі щороку збираються місцеві хіпі, щоб ушанувати пам’ять легендарного Джимі Хендрікса. Вулицями Городоцькою і Замарстинівською, а також казковим проспектом Червоної Калини їздить уночі один iз героїв, виводячи з пацієнтів ниркове каміння. У валютному обміннику на Івана Франка працює його майбутня наречена, з якою вони зустрічаються у культовому кафе «Кабінет», і так далі, і так до самісінького фіналу цієї урбаністично–детективної історії. «Закінчилося тим, що в мене в романі є кілька справжніх львів’ян під їхніми справжніми іменами, з їхніми власними біографіями», — підсумовує Андрій Курков.